Облисіння
Облисі́ння, або алопе́ція – посилене випадіння волосся та недостатній ріст нового, втрата волосяного покриву. Причини різні, часто алопеція має невстановлену етіологію. Облисіння може свідчити про різноманітні негаразди в організмі, а також є серйозною психологічною проблемою саме по собі. Є кілька видів цього захворювання – найпоширенішою є анндрогенетична, рідше зустрічаються дифузійна та гніздова алопеції.
Алопеція | |
---|---|
| |
Спеціальність | дерматологія |
Причини | алопеція і hypotrichosisd |
Ведення | management of baldnessd |
Препарати | Міноксидил[1], Фінастерид[1], Дутастерид[1] і тофацитиніб[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | ED70.0 |
МКХ-10 | L65.9 |
OMIM | 300042 |
DiseasesDB | 14765 |
MeSH | D000505 |
Baldness у Вікісховищі |
Андрогенетична
Це найпоширеніший вид захворювання на який припадає 90-95% усіх хворих. Причиною андрогенетичної алопеції – генетично зумовлена негативна дія тестостерону на волосся. Механізм наступний – у фолікулах є фермент 5-альфа-редуктаза під впливом якого тестостерон переходить в активної форму – дігідротестостерон, який в свою чергу проникає у клітини фолікул викликаючи їх дистрофію. Дистрофовані фолікули вже не можуть вирощувати нормальне волосся яке стає тонким, коротким, втрачає колір, а через 10-12 років такі фолікули заростають і волосся взагалі перестає рости.
Оскільки в чоловіків у організмі більше тестостерону, то андрогенетична алопеція поширеніша серед них, що видно вже з назви, але і тестостерон і 5-альфа-редуктаза є також у організмі жінок, так що насправді, ця хвороба широко розповсюджена і серед них. Однак треба зауважити, що чутливість фолікул до тестостерону в різних людей різна. В жінок та чоловіків андрогенетична алопеція відрізняється клінічною картиною. В чоловіків чутливі до тестостерону фолікули зосереджені на тімені вздовж межі росту волосся, а в жінок розкидані рівномірно, тому в чоловіків формуються характерні лисини та залисини, а в жінок рідшає волосся в цілому.
На противагу тестостерону естроген сприяє росту волосся, подовжує життєвий цикл фолікул. Під час вагітності коли вміст естрогену в організмі жінок збільшується одночасно зростає і кількість активних фолікул, а отже і волосся. Після пологів поступово організм приходить в норму і вміст естрогену зменшується, а разом з цим і кількість активних фолікул це супроводжується випадання «надлишкового» волосся, що часто помилково сприймається як симптом захворювання або ознака виснаження.
Дифузійна
У результаті загального збою циклів розвитку волосся воно починає сильно і рівномірно випадати на всій поверхні. В жінок подібне трапляється частіше ніж у чоловіків. Дифузійне облисіння є наслідком загальних негараздів у організмі та є їхнім симптомом, через що часом говорять про симптоматичну алопецію. Етіологія цього виду облисіння вкрай різноманітна від гормональних порушень до нервових зривів.
Є дві форми дифузійної алопеції – телогенова та анагенова. Перша поширеніша.
За телогенової алопеції більшість фолікул переходят в стан спокою (телогену) і перестають вирощувати волосся. Причинами цього можуть бути:
- різноманітні гормональні порушення
- нервове перевантанження, стреси
- тривале вживання сильних ліків
- гострі захворювання, хірургічні операції тощо
- надміру суворі дієти
Анагенова алопеція виникає внаслідок отруєння, дії радіації тощо під впливом яких фолікули випадають ще в анагені не проходячи через катаген та телоген.
Оскільки за дифузійної алопеція фолікули не гинуть, то після зникнення причини захворювання за І-ІІІ квартали ріст волосся відновлюється.
Гніздова
Це найрідкісніший різновид алопеції. Виникає одне, чи кілька округлих плям різного розміру, в яких випадає волосся. Ці зони зазвичай розташовані на волосистій частині голови, але трапляються і на бровах, підборідді, інших частинах тіла. Якщо хвороба розвивається, то такі плями збільшуються і часом з’єднуються утворюючи безволосу зону. Гніздова алопеція часто розвивається дуже стрімко, але нерідко так само швидко припиняється. Волосся на уражених місцях спершу росте тонким та депігментованим і лише пізніше — нормальним. Однак загалом гніздова алопеція у разі видужання зазвичай проходить без сліду, і волосяний покрив повністю відновлюється.
Етіологія захворювання незрозуміла. За спостереженнями можна виділити причини які частіше, ніж інші провокують гніздову алопецію: стрес, фізичні травми, інфекційні захворювання, генетична схильність. Деякі вчені вважають гніздову алопецію автоімунним захворюванням.
Джерела
Посилання
- Лисина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 835. — 1000 екз.
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999