Обліпиха

Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги Deutschlands Flora in Abbildungen, 1796

Чагарники або дерева, здебільшого колючі, від 0,1 до 3–6 м (рідко до 15 м) заввишки.

Листя чергове, вузьке і довге, зелене в дрібних точках зверху, сірувато-біле або сріблясте, або іржаво-золотисте з нижньої сторони (від білих і буруватих лусочок і волосків, що їх укривають).

Квітки з'являються раніше листя. Вони одностатеві дрібні, непоказні і сидять або скупчено, в коротких колосоподібному суцвітті при основі молодих пагонів (чоловічі), або по одному (рідше по 2–5) в пазусі покриває лусочки (жіночі); рослини дводомні.

Оцвітина проста, двороздільна; у чоловічій квітці квітколоже плоске, в жіночому — увігнуте, трубчасте; тичинок чотири (дуже рідко три); маточка одна, з верхньою, одногніздовою, односім'яною зав'яззю, і з 2-роздільною приймочкою. Квітки запилюються вітром, рідше комахами.

Плід кістянка, що складається з горішка, одягненого розрісся, соковитим м'ясистим, гладеньким квітколожем. Плоди помаранчеві або червонуваті, їх багато, вони густо розташовані і як би «обліплюють» гілки (звідси й українська назва рослини). Плід має кулясту або витягнуту форму.

Рослини розмножуються насінням і вегетативно.

Відомо 7 видів[1]:

• Hippophae gyantsensis (Rousi) Y.S.Lian
• Hippophae litangensis Y.S.Lian & Xue L.Chen ex Swenson & Bartish
• Hippophae neurocarpa S.W.Liu & T.N.He
• Hippophaë rhamnoides L. typus — обліпиха звичайна — росте майже всюди в Європі і в зоні помірного клімату Азії (зустрічається і в частині тропічної зони — в Індії і Пакистані).
• Hippophaë salicifolia D.Don. — обліпиха верболиста — росте на півдні китайського автономного району Синьцзян, в гірських районах Індійського субконтиненту (Бутан, Індія, Непал).
• Hippophae sinensis (Rousi) Tzvelev
• Hippophae tibetana Schltdl.