Оборона Чернігова (1611)
Оборона Чернігова 1611 року — епізод Смутного часу та московсько-польської війни 1609—1618 років, в ході якого загін під проводом Самійла Горностая хитрістю оволодів містом Черніговом, що перебував під владою Московії.
Захоплення Чернігова | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-московська війна (1609—1618) | |||||||
![]() Вигляд на Чернігівський дитинець з Десни Вигляд на Чернігівський дитинець з Десни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
Самуїл Горностай |
Передісторія
Київський підкоморій Самуїл Горностай таємно підійшов до Чернігова й отаборитився біля села Пакуль. У цей час чернігівський гарнізон відбув на рибну ловлю на р. Білоус. Скориставшись помилкою гарнізону та мешканців, воїни Горностая під виглядом рибалок з возами риби, в яких замаскували під рядном інші воїни, проникли до Чернігівського дитинця, що призвело до захоплення і спалення Чернігова. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах[1].
Оборона міста
Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів Батиєвої навали. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня — Єлецький Успенський монастир[2]. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з XI століття. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.
Наслідки
Після спалення Чернігів пустував 12 років і знову почав заселятися з 1623 року. Оскільки вся Сіверська земля за Деулінським перемир'ям 1618 року відійшла до Речі Посполитої, нове заселення міста йшло з півдня, з підвладних Польщі українських земель[3]. Стародавні Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були віддані єзуїтам та домініканцям, які перетворив їх на костели.
В результаті визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Чернігів увійшов до складу Гетьманщини.
Примітки
- Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55
- Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354
- Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018
Література
- Очерки по истории города Чернигова (907—1907 гг.). Чернигов, 1908. С. 17.
- Кондратьєв І. В. Чернігів: історія міста в історіях людей. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2017. — 114 с