Оврах Тамара Євгенівна

Життєпис

Тамара Оврах народилася 6 серпня 1954 року в селі Ковалівка, Немирівського району на Вінниччині. В 1977 році закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (відділення художньої кераміки), педагоги з фаху В. Горбалюк, Н. Федчун[2][неавторитетне джерело]. У 1977—2002 рр. разом з чоловіком Оврахом Володимиром працювала на Баранівському фарфоровому заводі.

Працює в галузі монументального мистецтва та художньої кераміки.

Член Національної Спілки художників України з 1987 року.

Проживає і працює в місті Вінниця.

Основні твори
  • Панно «Історія медицини» (1978),
  • Декоративні штофи «Гопак» (1980),
  • Декоративні тарелі (1986),
  • Вази «Мелодії гаю» (1995),
  • «Усипальниця М. Пирогова» (2010),
  • «Хризантеми» (2010).

Живопис

  • «Жнива», полотно, олія, 80х80, (2006),.
  • «Квіти», полотно, олія, 70х50, (2003),
  • «Різдвяні колядки», полотно, олія, 60х80 см, (2009)[3]
  • «Осінній натюрморт», полотно, олія, 60х70 см. (2014)
  • «Дорога в карпати», 45х65, (2016),
  • «Натюрморт у дзеркалі», 60х70, (2016),
  • «Преображенський собор у Вінниці», 60х80, полотно, олія.

Ручне ткацтво[4]:

  • «Образ», ручне ткацтво, 50*70, 2001 р.,
  • «Ворона», ручне ткацтво, 50*70, 2001 р.
  • «Мушля», ручне ткацтво, 50*70, 2002 р.,
«Панацея. Хмільник», Санаторій Південно-західної залізниці, 2016

Монументальні роботи[4]:

  • «Сім'я і школа», шамотна маса, ручне ліплення, 50 кв.м., 1989 р.,
  • Монументально-декоративне панно для екстер'єру «Освіта. Мистецтво», шамот, ангоби, поливи, 50 кв. м., 1995 р., Житомирська область, місто Баранівка, школа № 1,
  • «Панацея», шамот, ангоби, поливи, ручне ліплення, 24 кв.м., 1999 р., Хмільник, Санаторій Південно-західної залізниці[5],
  • «Дорога у вічність», бетон, мармурова крихта, кераміка, 3м*1.5 м., 2000 р.,
  • Монументально-декоративне панно для інтер'єру залізничного вокзалу, Кам'янець-Подільський.

Виставки

Учасниця обласних, республіканських та зарубіжних виставок[6].

Родина

Одружена з Оврахом Володимиром Михайловичем, художник кераміст, членів Національної спілки художників України, заслужений художник України. Разом виховали двох синів, що продовжують справу батьків: Оврах Роман Володимирович — художник кераміст, член Національної спілки художників України; Оврах Андрій Володимирович — художник, скульптор, член Національної спілки художників України, дружина Андрія — Ольга Оврах, скульптор, дослідниця, викладачка[7].

Література

Примітки
  1. Вінницька обласна організація Національної Спілки художників України.
  2. Оврах Тамара Євгеніївна. Pinterest. Процитовано 10/03/2021.
  3. Володимир Оврах і Тамара Оврах. slavsko-maxim.com. Процитовано 10.03.2021.
  4. Вінницька обласна організація Національної Спілки художників України.
  5. Оврах Володимир Михайлович, Оврах Тамара Євгенівна. Кераміка України, Професійна кераміка, ст. 92-93.
  6. Лариса Тимченко (12.09.2013). Барви осені.
  7. Ти назавжди в душі моїй, Львівська Академіє, Оврах Ольга Володимирівна, с. 220-221. Львівська Національна Академія Мистецтв.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.