Огульчанська волость

Огульчанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Валківського повіту Харківської губернії з центром у селі Огульці.

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 3 сільських громад. Населення — 7185 осіб (3614 осіб чоловічої статі та 3571 — жіночої), 1368 дворових господарств[1].

На 1862 рік до складу волості входили[2]:

• поселення Огульці;
• хутір Цибулинків;
• хутір Буцький;
• хутір Золочевський;
• хутір Свиларевий;
• хутір Лиховий;
• поселення Адринка;
• хутір Мокрий Рокитний;
• хутір Сухий Рокитний;
• хутір Семлянецків;
• хутір Островерхів;
• поселення Черемушна;
• хутір Гончарів;
• хутір Паньків;
• хутір Явдокименко.

Найбільші поселення волості станом на 1885:

• Огульці — колишнє власницьке і державне село за 12 верст від повітового міста, 2760 осіб, 580 дворів, православна церква, школа, 4 лавки, базари по неділя, 4 ярмарки на рік. За 6 верст — фаянсова фабрика. За 5 верст — з паровим млином. За 3 версти — залізнична станція Валки.
• Одринка — колишнє власницьке село, 529 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, 3 лавки.
• Черемушна — колишнє власницьке село при річці Черемушна, 849 осіб, 149 дворів, православна церква, 2 лавки.

Найбільше поселення волості станом на 1914 рік[3]:

• село Огульці — 5138 мешканців.

Старшиною волості був Євдокименко Микола Йосипович, волосним писарем — Швидкий Йосип Лазарович, головою волосного суду — Залотько Тимофій Степанович.