Огульці
Огульці — село в Україні, у Валківському районі Харківської області.
село Огульці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Харківська область | ||||
Район/міськрада | Валківський район | ||||
Рада | Огульцівська сільська рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA63020030630093594 | ||||
Облікова картка | Огульці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1646 | ||||
Населення | 1299 | ||||
Площа | 41,06 км² | ||||
Густота населення | 31,64 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 63032 | ||||
Телефонний код | +380 5753 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°54′18″ пн. ш. 35°49′15″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
196 м | ||||
Відстань до районного центру |
20 км | ||||
Найближча залізнична станція | Огульці імені Олександра Пучка | ||||
Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 63032, Харківська обл., Валківський р-н, с. Огульці, вул. Калинова, 8, тел. 6-26-44 | ||||
Сільський голова | Веретельник Алла Олександрівна | ||||
Карта | |||||
Огульці | |||||
Огульці Огульці | |||||
Мапа | |||||
|
Розташоване в місцевості, де Курська височина утворює кут, звідки і пішла назва Угульці, згодом Агульці, Огульці.
Населення села становить 1 299 осіб (2001). (На початок 2018 року 1072 особи). Орган місцевого самоврядування — Огульцівська сільська рада.
Географія
Село Огульці знаходиться біля витоків річки Черемушна (балка Довгенька, Шарова Левада, Мамаїв Яр, урочище Бужилівка), примикає до сіл Шарівка, Буцьківка. На півночі з селу примикає великий лісовий масив (акація, дуб), поруч балка Шарова Левада з піщаними кар'єрами.
Історія
Біля Огульців розташований курганний могильник та залишки поселень скіфського часу (VII—III ст. до н. е.). Дві кам'яні баби свідчать про тривале перебування тут кочівників (X–XI століття).
- Рів і два вали оборонної споруди північній частині поселення «Куколівське»
- Північні захисні вали поселення «Куколівське»
Сучасне поселення засноване на початку XVIII століття. У документах за 1708 і 1718 роки, а також у штаті Харківського полку 1742 р. (опублікованому Є. Альбовським) згадується Угольчанська сотня. До 1765 року Угольчанська (Огульчанська) сотня перебувала у складі Харківського слобідського полку, мала власну символіку (прапор і печатку з гербом — зображенням двох перехрещених стріл).
Станом на 1779 р. військова слобода Огульці (у складі Валківського повіту Харківського намісництва) мала населення 1057 осіб («військових обивателів»).
У XIX столітті поселення входило до складу Валківського повіту Харківської губернії, мало офіційний статус слободи.
За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Огульчанської волості Валківського повіту, мешкало 1954 особи (977 чоловічої статі та 977 — жіночої), налічувалось 310 дворових господарств, існували православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5138 осіб[2].
Радянська влада уперше встановлена в листопаді 1917 року, але потому в Огульцях декілька разів змінювалась влада.
У період німецько-нацистської окупації під час Другої світової війни гітлерівці зруйнували 3/4 села, вивезли на каторгу до Німеччини 250 юнаків і дівчат. На фронтах війни билося понад 650 огульчан, з яких 219 загинули смертю хоробрих, 235 — нагороджені бойовими орденами і медалями. Уродженцями Огульців є: Олександр Корж — письменник, художник, М. Є. Яцина — повний кавалер ордена Слави, І. М. Дзюба — Герой Радянського Союзу. У братській могилі, яка розташована на території села, покоїться прах 277 радянських воїнів-визволителів, які загинули в боях з німецькими військами.
Транспорт
На північному боці села Огульці проходить залізниця, зупинний пункт Пирогова, яка знаходиться на краю вулиці Партолих. Залізнична колія умовно поділяє село Огульці від північно-східної його частини, яка зветься Махновкою (раніше поселення Спартаси, Червоні Горбачі) та північної частини села Буцьківка. За 3,5 км у західному напрямку розташована залізнична станція Огульці. Пасажирська залізнична станція Харківського залізничного вузла Південної залізниці «Огульці імені Олександра Пучка» розташована на відстані 5 км від центральної частини села. Поруч проходить автомобільна дорога М03 E104.
Автотранспортне сполучення з обласним центром: міжміське маршрутне пасажирське перевезення, за маршрутом № 288 «Огульці-Харків АС-2».
Сучасність: економіка й інфраструктура
В селі Огульці у 90-х роках працювала молочнотоварна та свинотоварна ферми, цегельний завод, олійниця, млин, пекарня, будівельна бригада, пожежно-рятувальна машина, будинок Милосердя (будинок пристарілих) — до розвалу колгоспу «ім. Калініна», а потім приватного сільськогосподарського підприємства «Огульчанське».
Зараз працюють: ТОВ «Огульчанське-Плюс» — сільськогосподарське виробництво; ТОВ «Моноліт» — виробництво цегли; науково-виробниче підприємство «Авіцена», фермерське господарство «Едельвейс»
В Огульцях розташовані:
- ЗОШ І-ІІІ ступенів;
- дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) «Калинка»
- будинок культури імені Т. Г. Шевченка;
- бібліотека-філія;
- ФАП;
- відділення зв'язку Укрпошта;
- декілька магазинів та кіосків;
- дитячі майданчики.
Сучасний перелік назв вулиць та провулків
Вулиці: Калинова (раніше до перейменування Калініна), Холодного А., Шкільна, Шлях, Сонячна (раніше Карла Маркса), Вишнева (раніше Зої Космодем'янської), Партолих, Шевченка, Караванна, Берегова, Перемоги, Залізнична, Зелена, Лісова, Виноградна (раніше Радгоспна), Набережна.
Провулки: Балашовський, Молодіжний, Миру, Польовий, Західний, Садовий, Північний, Роївка.
Відомі люди
Уродженцями села є:
- Корж Олександр Юхимович — український поет, письменник, художник, мемуарист.
- Дзюба Іван Михайлович — заслужений льотчик-випробувач СРСР, Герой Радянського Союзу
- Куценко Олександр Андрійович — радянський воєначальник, військовий педагог, генерал-майор
- Маяк Ганна Степанівна — українська ландшафтна архітекторка
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
Джерела
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Офіційний сайт села Огульці Валківського району Харківської області
- Погода в селі Огульці