Одного разу збрехавши…

Фільм розповідає про невеликий відрізок із життя сучасного художника. Він домігся успіху, грошей, створив гарну родину. Однак творчий пошук, протест проти системи і всі світлі пориви юності залишилися у минулому. Жадібність, самозакоханість, вседозволеність і зради з роками взяли верх.

• Юрій Бєляєв — Олександр Григорович Крюков
• Олена Соловей — Ірина, дружина Олександра
• Ірина Скобцева — Анна Іванівна, мати Олександра
• Сергій Яковлєв — Іван Семенович, функціонер Союзу художників
• Ірина Розанова — Таня, студентка, коханка Олександра
• Євген Весник — батько Олександра, театральний режисер
• Юрій Кузнецов — Стас (Станіслав Лапшин), художник-нонконформіст
• Наталія Сайко — емансипе (Емма Андріївна), науковий співробітник)
• Микола Гринько — академік Станіслав Сергійович Шешко, вчений в Центрі управління польотами
• Аркадій Шалолашвилі — Михайло Миколайович Городков, лікар-психіатр, однокласник і друг дитинства Олександра
• Андрій Толубєєв — Микола, математик
• Ілля Іванов — Семен Запольський, архітектор
• Олексій Булдаков — Сергій Павлович Пивоваров, бригадир
• Тетяна Журавльова — Надія Миколаївна Куделькина

• Ніна Русланова — партійна робітниця
• Георгій Штиль
• Тетяна Гаккель
• Г. Одинцова
• Ю. Петроченков
• Микола Сажин — художник
• Олександр Сластін — полковник
• Юрій Сіров
• Н. Спиридонова
• Валерій Смоляков
• Аркадій Тагер — художник
• Юрій Еллер — старший референт правління ЛОСХ
• Юра Смирнов
• Альоша Синицький
• Аркадій Інін — відвідувач ресторану (в титрах не вказаний)
• Тетяна Ткач — Клавдія Петрівна, журналістка (в титрах не вказана)
• Павло Корнаков

• Автори сценарію — Аркадій Інін, Володимир Бортко
• Режисер-постановник — Володимир Бортко
• Оператор-постановник — Анатолій Лапшов
• Художник-постановник — Наталія Васильєва
• Композитор — Володимир Дашкевич
• Звук — Гаррі Білєнький
• Монтаж — Леди Семенової
• Редактор — М. Коновальчук
• Режисер — Н. Малькова
• Оператор — С. Некрасов
• Художник-гример — Жанна Родіонова
• Художник по костюмах — Лідія Крюкова
• Постановка трюків — Дмитро Шулькін
• Оркестр Ленінградської Державної філармонії ім. Д. Д. Шостаковича
  Диригент — Емін Хачатурян
• Режисерська група — Т. Лапігіна, Л. Наумов, С. Ільїна, Т. Фурсова
• Операторська група — В. Григор'єв, Лев Голубєв
• Художники-декоратори — С. Болматов, І. Мішина
• Художник-фотограф — М. Перельман
• Асистент-монтажера — Л. Волкова
• Майстер-костюмер — Р. Школьникова
• Майстер-реквізитор — Н. Михайлова
• Майстер світла — А. Калуга
• У фільмі використані картини художників Миколи Сажина, Олени Скуїнь, Аркадія Тагера
• Директор картини — Олександр Капіца

Головний приз «Європа» на МКФ в Барселоні (Іспанія), 1988 рік.

• У картину включені матеріали хроніки та ігрової кіно-реконструкції знаменитих подій з історії радянського неофіційного мистецтва: так званої «Бульдозерної виставки» (15 вересень, 1974 р., Біляєво) та виставки в ДК Невський, (1975 р., Ленінград).
• У фільмі з'являються багато відомих роботи художників нон-конформістів. Наприклад, твори А. О. Рабіна, Н. А. Сажина, Є. Л. Рухина та багатьох інших.
• Як місце проживання головного героя (художника Олександра Григоровича) авторами кінострічки обраний відомий Перший житловий будинок Ленсовета на Карпівці — житло представників вищої радянської еліти.
• Євген Весник у своїй ролі кульгає на одну ногу (ніби у нього протез замість ноги). Цю «родзинку» придумав сам Весник — граючи батька головного героя, актор повністю копіює ходу і темперамент відомого театрального режисера (а саме рідного батька Володимира Бортка).

• «Одного разу збрехавши…» на сайті IMDb (англ.)