Гринько Микола Григорович

Мико́ла Григо́рович Гринько́ (22 травня 1920, Херсон 10 квітня 1989, Київ, УРСР, СРСР) — український кіноактор та телеактор. Заслужений артист УРСР (1969). Народний артист УРСР (1973).

Микола Гринько
Фотопортрет Миколи Гринька роботи Степана Назаренка.
Фотопортрет Миколи Гринька роботи Степана Назаренка.
Ім'я при народженні Гринько Микола Григорович
Народився 22 травня 1920(1920-05-22)
Херсон
Помер 10 квітня 1989(1989-04-10) (68 років)
Київ, СРСР
  • лейкоз
  • Поховання Байкове кладовище
    Національність українець
    Громадянство  СРСР
    Діяльність кіноактор, актор
    Роки діяльності 19461988
    Дружина Айше Чулак-огли
    IMDb ID 0342458
    Нагороди та премії
    |
    Медаль «За бойові заслуги»

    Біографія

    Народився в сім'ї акторів. Батьки Миколи грали в Первомайському робітничо-селянському пересувному театрі (батько Григорій І. Гринько, мати Лілія Казимирівна Броневська, заслужена артистка УРСР). Юнак теж мріяв стати актором, але його плани зруйнувала війна — Миколу призвано на фронт.

    На фронті він служив стрільцем-радистом авіаполку, був комсоргом полку, пізніше — гвардії старшиною. У своїй частині створив ансамбль самодіяльності, який гастролював як фронтова бригада. За активну участь у художній самодіяльності та комсомольську роботу нагороджено медаллю «За бойові заслуги».

    Після війни став помічником режисера, а з 1946 року — провідним актором драматичних театрів Запоріжжя та Ужгорода.

    З 1955 — актор та художній керівник Київського естрадного оркестру «Дніпро».

    З 1963 — актор кіностудії ім. Довженка.

    Дебютував у кіно 1951 року в ролі Бунтаря у фільмі Ігоря Савченка «Тарас Шевченко».

    Наступні десять років майже не знімався. Першою по-справжньому серйозною роботою стала роль солдата-американця у фільмі О. Алова та В. Наумова «Мир тому, хто входить» 1961 року. Режисери навіть отримали ящик коньяку, вигравши парі в американської делегації, доводячи, що грав солдата не американець, а українець. Картина отримала спеціальну нагороду журі на Венеційському кінофестивалі, а Гриньку присудили особливий приз «За рекламу автомобілів фірми „Студебеккер“» — власне автомобіль цієї фірми.

    З 1961 року Микола Гринько повністю «перемикається» на кіно. Але на «рідній» кіностудії ім. Довженка його не вважали за «свого» актора, знімали дуже мало, не запропонували жодної головної ролі. Його сценарій до «Украденого щастя» Івана Франка пролежав у студійних кабінетах 6 років і його покладено «на полицю».

    Дуже несподіваною роботою Миколи Григоровича стала роль А. П. Чехова у фільмі Сергія Юткевича «Сюжет для невеличкого оповідання» (1969), про історію створення п'єси «Чайка» та її провал на сцені Александринського театру. З ним довго віталися на Мосфільмі: «Здорові були, Антоне Павловичу», а у Франції під час прем'єри фільму, Чехов-Гринько мав неймовірний успіх, нарівні з Мариною Владі, яка була його партнеркою в фільмі.

    Особливо помітні Гринькові роботи у фільмах Андрія Тарковського. Тарковський уперше побачив Гринька в картині «Мир тому, хто входить», довго розшукував його і з того часу називав своїм талісманом. У Тарковського Гринько дебютував у фільмі «Іванове дитинство» 1962 року. Ця картина здобула найвищу нагороду Венеційського кінофестивалю «Золотого лева». Потім були «Андрій Рубльов» (1966), «Солярис» (1972), «Дзеркало» (1974), і одна з найкращих робіт Гринька — роль Професора у «Сталкері» (1979). В оскароносному фільмі Райнера Вернера Фасбіндера «Третє покоління» головний герой описує свою улюблену сцену з «Соляриса» Андрія Тарковського. Це сцена з Гриньком, де його фігуру та роль подано хоч і дуже лаконічно, двома словами, але вичерпно… Можна оцінити такий віраж: герой фільму німецького класика розповідає про образ, який створив у фільмі наш земляк! Це образ Шляхетного Батька, що живе в самісінькій підсвідомості світового мистецтва.

    У 1970-х режисери відкрили нову грань таланту актора: величезне почуття гумору, потяг до імпровізацій та відмінну пластику. Особливо ці якості помітні в дитячих фільмах, де він чудово рухався і співав. Багато поколінь знають і люблять його як тата Карла з фільму-казки Л.Нечаєва «Пригоди Буратіно» (на цю роль його не хотіли брати через високий зріст, але Нечаєв за його встояв). Були ще й «Автомобіль, скрипка і собака Ляпка», «Пригоди Електроніка».

    Була в Гринька заповітна мрія: зіграти Дон Кіхота. На жаль, запрошення від Резо Чхеїдзе надійшло тоді, коли Гринько віком та станом здоров'я вже не міг узятися за роль. Гринько розумів, що навіть на проби режисер покликав його лише знаючи про заповітну мрію актора. Чхеїдзе дав можливість Гринькові побути три дні Дон-Кіхотом на знімальному майданчику — і три дні захоплені глядачі на грузинській кіностудії аплодували Миколі Григоровичу. Чхеїдзе зберіг відзняті проби.

    Дон Кіхота він все ж зіграв — коротенький, на хвилинку епізод у фільмі «Пригоди у місті, якого немає»

    Микола Гринько помер 10 квітня 1989 від лейкозу. Його дружина Айше Чулак-огли продала всі цінності, які в неї були, щоб встановити йому надгробний пам'ятник на Байковому кладовищі. Залишила тільки дві обручки: подарунок чоловіка та подарунок батька.

    Фільмографія

    Фільми, у яких знімався
    фільм рік роль
    Тарас Шевченко1951кріпак-бунтар
    Є такий хлопець1956Сарафимов
    Павло Корчагін1956
    Мир тому, що входить1961американський солдат
    Веселі історії1962дядько Боря
    Іванове дитинство1962Грязнов
    Велика дорога1962
    Стежки-дорожки1963Міліціонер
    Тіні забутих предків1964ватаг вівчарів
    Кепський анекдот1965
    Ми, російський народ1965Чортомлик
    Загибель ескадри1965
    Формула райдуги1966
    Київські фрески1966
    Авдотья Павлівна1966
    Андрій Рубльов1966Даниїл Чорний
    Війна і мир1967
    Тиха Одеса1967
    Один шанс із тисячі1968
    Тільки три ночі1969
    Я, Франциск Скорина1969Рейхенберг
    Золоті ворота1969
    Сюжет для невеличкого оповідання1969Чехов
    Небезпечні гастролі1969
    Один із нас1970Келлер
    Чорне сонце1970
    Море у полум'ї1971
    Рудобельська республіка1971
    Нічний мотоцикліст1972
    Соляріс1972Батько
    Ринг1973
    Уходини1973
    Весняні перевертні1974
    Міста і роки1974
    Дзеркало1974
    Кожного вечора після роботи1974
    Ні пуха, ні пера!1974
    Під кам'яним небом1974Старостин
    Пригоди в місті, якого немає1974Дон Кіхот
    Романс про закоханих1974
    Не болить голова у дятла1975
    Пригоди Буратіно1975тато Карло
    Полковник у відставці1975Корній Корнійович Полунін
    Зникла експедиція1975
    У самого Чорного моря1975
    Дума про Ковпака1975
    Афоня1975дядько Єгор
    Автомобіль, скрипка і собака Клякса1975Контрабас/Олегів тато
    Еквілібрист1976
    Тимур і його команда1976полковник Александров
    Двадцять днів без війни1976
    Така вона, гра1976
    «Сто грам» для хоробрості...1976
    Ати-бати, йшли солдати1976полковник, Костянтинів командир
    Фантазії Веснухіна1976міліціонер Степан Степанович
    Свято печеної картоплі1976
    Хто поїде в Трускавець1977його батько
    Море1978
    Випадкові пасажири1978
    Поки божеволіє мрія1978Корчагін
    У мене все гаразд1978
    Останнє полювання1979
    Пригоди Електроніка1979Професор Громов — винахідник Електроніка.
    Сталкер1979Професор
    Охоронець1979
    Два довгих гудки в тумані1980капітан пароплава Калашников Федір Петрович
    Соло1980
    Юність Петра1980старець Нектарій
    Громадянин Льошка1980
    Тегеран-431980Єрмолін
    На початку славних справ1980
    Ярослав Мудрий1981
    Таємниця, відома всім1981Товстун, старший групи піратів
    Наказ: вогонь не відкривати1981
    Очікування полковника Шалигіна1981
    Будьте моїм чоловіком1981Курортник-відпочивальник (чоловік курортниці, що любила театр)
    Депутатський час1981
    Залишаюсь з вами1981
    Останній гейм1981
    Оленяче полювання1981
    Про тебе1981
    Посмішки Нечипорівки1982
    Щастя Никифора Бубнова1983
    Тут твій фронт1983
    Голос пам'яті1983
    Миргород та його мешканці1983
    Той, що йде слідом1984
    Без права на провал1984
    Невідомий солдат1984
    Звинувачення1984
    Сестра моя Люся1985
    Стрибок1985
    Груба посадка1985
    Пароль знали двоє1985
    Скарга1986
    Співуча Росія1986Образцов
    Мільйон у шлюбному кошику1986Взятий в оренду дідусь-інвалід у візочку.
    Щасливий, хто кохав…1986
    До розслідування приступити1986
    Звинувачується весілля1986
    В Криму не завжди літо1987
    Вийти з лісу на галявину1987
    Единожды солгав1987академік Станіслав Сергійович
    Пропоную руку і серце1988
    Генеральна репетиція1989

    Пам'ять

    • Книга «Микола Гринько» (К., 1987, Ю. Р. Нечипоренко, Р. М. Померанський) — нарис про життя і творчість народного артиста УРСР М. Г. Гринька.
    • Вулиця Михайла Гринька в Херсоні.

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.