Соловей Олена Яківна
Олена Яківна Соловей (нар. 24 лютого 1947, Нойштреліц, Радянська зона Німеччини) — радянська, російська і американська актриса кіно і театру. Лауреат Канського кінофестивалю 1981 року в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» у фільмі «Факт» (1980). Заслужена артистка РРФСР (1981}. Народна артистка РРФСР (1990).
Олена Яківна Соловей | |
---|---|
Елена Яковлевна Соловей | |
Дата народження | 24 лютого 1947 (74 роки) |
Місце народження | Нойштреліц, Радянська зона Німеччини |
Громадянство | СРСР— США |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | актриса |
Нагороди | |
IMDb | ID 0813503 |
Народилася 1947 року в місті Нойштреліц, в родині військовослужбовця. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії у 1970 році (майстерня Бориса Бабочкіна). З 1971 року — актриса кіностудії «Ленфільм». З 1983 року — актриса Академічного театру ім. Ленсовета (Ленінград).
Зовнішні зображення | |
---|---|
Олена Соловей у фільмі «Раба кохання» (1975) | |
Дебютувала у кіно в 1967 році в короткометражному фільмі Рустама Хамдамова та Інеси Кисельової «В горах моє серце». Зіграла близько сімдесяти ролей у фільмах і телесеріалах. Найбільшу популярність і визнання актрисі принесли головні ролі у фільмах режисера Микити Михалкова. Працювала над дубляжем іноземних фільмів. Втілила на екрані жіночність, граціозність і чарівність. Одна з провідних і найпопулярніших актрис радянського екрану 70-х—80-х років.
З 1991 року проживає у США.
Вибіркова фільмографія
- «Король-олень» (1969, Клариче)
- «Сім наречених єфрейтора Збруєва» (1970, Римма, четверта наречена)
- «Драма із старовинного життя» (1971, Люба, кріпосна актриса)
- «Несподівані радощі» (1972–1974, Віра Миколаївна)
- «Діти Ванюшина» (1973, Леночка, племінниця Ванюшина)
- «Під кам'яним небом» (1974)
- «Раба любові» (1975, Ольга Вознесенська)
- «Щоденник директора школи» (1975, Тетяна Георгіївна, вчителька англійської мови)
- «Незакінчена п'єса для механічного піаніно» (1977, Софія Єгорівна Войніцева)
- «Смішні люди!» (1977, дружина чиновника-хабарника)
- «Відкрита книга» (1977, Глафіра Сергіївна, дружина Дмитра Львова)
- «Кілька днів з життя Обломова» (1979, Ольга)
- «Дружина пішла» (1979, Віра Клюєва, дружина «Чаніти»)
- «Пригоди принца Флорізеля» (1979, леді Венделер)
- «Світло у вікні» (1980, Наташа)
- «Вам і не снилося…» (1980, Тетяна Миколаївна, вчителька літератури)
- «Факт» (1980, Она, сестра Текле. Ґран-прі Канського кінофестивалю 1981 року в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану»)
- «Всім — спасибі!» (1981, Женя)
- «Скажені гроші» (1981, Надія Антонівна Чебоксарова)
- «Сільська історія» (1981, Дар'я Василівна Селіванова)
- «Шукайте жінку» (1982, мадам Клара Роше)
- «Обрив» (1983, Поліна Карпівна Крицька)
- «Поки не випав сніг...» (1984, т/ф, Ніна)
- «Без сім'ї» (1984, місіс Мілліган)
- «Блондинка за рогом» (1984, Регіна)
- «Напередодні» (1985, т/ф)
- «Софія Ковалевська» (1985, Ганна Корвін-Круковська (Жаклар)
- «Самотня жінка бажає познайомитись» (1986, Герра Микитівна)
- «Життя Клима Самгіна» (1986, Віра Петрівна Самгіна, мати Клима)
- «Одного разу збрехавши» (1987, дружина Олександра)
- «Друг» (1987)
- «Донечка» (1987, Ольга Макарівна Іпатова)
- «Срібні струни» (1987, Софія Михайлівна Андрєєва)
- «Артистка з Грибова» (1988, Інна)
- «Хранителі» (1991, телеспектакль, Ґаладріель)
- «П. М. Ж.» (2000, серіал, Надія)
- «Господарі ночі» (We Own The Night) (2007, США)
- «Клан Сопрано» (1999–2007, серіал США)
- «Фатальна пристрасть» (2013) та ін.
Посилання
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.400;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.708;
- Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.533-537;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.117-118.