Озеранчук Леонід Вікторович

Леоні́д Ві́кторович Озеранчу́к (нар. 1 грудня 1991, смт Томашгород, Рокитнівський район, Рівненська область, Україна — пом. 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Озеранчук Леонід Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1 грудня 1991(1991-12-01)
Томашгород, Рівненська область
Смерть 22 травня 2014(2014-05-22) (22 роки)
Ольгинка, Донецька область
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Зовнішні відеофайли
 Загиблий боєць Леонід Озеранчук з Рокитнівщини обожнював автомобілі на YouTube // TVRivne1, 20 квітня 2015

Життєпис

Леонід Озеранчук народився в селищі міського типу Томашгород на Рівненщині. Навчався у Томашгородському навчально-виховному комплексі «Школа І-ІІІ ст. — ліцей», який закінчив у 2009 році. Того ж року родина Озеранчуків переїхала на постійне проживання в село Осницьк Рокитнівського району. 2011 року Леонід закінчив Сарненське ВПТУ № 22, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. З батьком збудували гараж біля хати, влаштували автомайстерню. З 2012 по 2013 рік проходив строкову службу у внутрішніх військах МВС в Автономній Республіці Крим. Після повернення зі служби працював на лісопильній рамі Томашгородського лісництва ДП «Клесівське лісове господарство».

З початком російської збройної агресії проти України призваний до збройних сил за частковою мобілізацією у першій хвилі.

Солдат, розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах[1], та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху.[2] У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади[3]. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць.

Тіла загиблих під Волновахою двома літаками доставили у Рівненський аеропорт, прощальна церемонія відбулася на військовому полігоні. Серед загиблих троє рівнян: 34-річний водій-санітар з Радивилівщини Андрій Нечипорук та двоє розвідників з Рокитнівського району — 22-річний Віталій Маринич та 23-річний Леонід Озеранчук[4].

Поховали Леоніда Озеранчука на кладовищі Осницька. Залишилися батьки Віктор і Тетяна Озеранчуки, дві сестри та наречена.

Нагороди та вшанування

4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули із Леонідом Озеранчуком у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»[5].

У серпні 2014 року в Рокитному біля районного будинку культури відбулося урочисте відкриття стели героям «Небесної сотні» та військовослужбовцям, які загинули в зоні АТО. Окремі стенди присвячені бійцям, котрі загинули на Сході України, Леоніду Озеранчуку та Віталію Мариничу з Рокитного, Станіславу Кулакевичу з села Блажево[6].

6 листопада 2014 року у Томашгородському ліцеї відкрили меморіальну дошку на честь випускника Леоніда Озеранчука[7].

13 жовтня 2017 року напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника Вітчизни у ВПУ-№ 22 м. Сарни встановили пам'ятний знак — меморіальну дошку на честь випускника навчального закладу Леоніда Озеранчука.[8]

Примітки
  1. Бойовики ДНР напали на українських військових під Волновахою (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014.
  2. Міноборони повідомило подробиці сутичок біля Волновахи і Рубіжного. Корреспондент.net. 22 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
  3. Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових // УНІАН. 2014-05-22
  4. Вони загинули за нас // «День», 5 червня 2014
  5. Указ Президента України № 311/2015
  6. У Рокитному встановили стелу героям «Небесної сотні» та бійцям, загиблим в АТО // «Четверта влада», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 13 липня 2017.
  7. О Боже ласкавий з високого неба, Послухай молитву й благання до Тебе, Спаси Україну від злої навали, Щоб більше дітей батьки не ховали // «Новини Рокитнівщини», 13 листопада 2014
  8. Вшанували пам’ять воїна АТО! – Вище професійне училище №22 м. Сарни. vpu22.org.ua (укр.). Процитовано 17 жовтня 2017.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.