Озеряни (Ніжинський район)
Озеря́ни — село в Україні, у Чернігівській області, Бобровицькому районі.
село Озеряни | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Бобровицький район |
Рада | Бобровицька |
Облікова картка | с. Озеряни |
Основні дані | |
Засноване | - |
Перша згадка | 1689 |
Населення | 629 (на 2001р.)
428 (20.12.2017)[1] |
Площа | 3,15 км² |
Густота населення | 135,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17430 |
Телефонний код | +380 4632 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′22″ пн. ш. 31°27′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
130 м |
Водойми | Недра |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17430, Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с. Озеряни, вул. Незалежності, 44 |
Карта | |
Озеряни | |
Озеряни | |
Мапа | |
Село розташоване в центральній частині району. Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 8 км, до залізничної станції — 11 км, до обласного центру — 113 км.
Старостинському округу (до 2017 — сільській раді) підпорядковані села Молодіжне, Плуг та Майнівка (володіння поміщиці О. Майнової). Село Тарасівка вже зникло з лиця землі.
Назва
Як гадають місцеві краєзнавці, село виникло на березі озера, яке знаходилося між хуторами Приточилівка і Плуг. Того озера вже нема, а назва села залишилася.
Історія
На території села є могила Козак (ІІ-І ст. до н. е.).
Перша письмова згадка про Озеряни в Реєстрі козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 5-го отамана Шахворост Гришка значиться козак Дешко з Озерян. [2]
Попри те, що в радянські часи село вважалося «досить молодим», Озеряни згадуються з кінця 17 ст. Згідно з Генеральним слідством Переяславського полку 1730 року село Озеряне, за свідченням старожилів, здавна належало до города Басанѣ. 17 січня 1689 року за універсалом гетьмана Івана Мазепи два сельца Щасновку и Озеране було передано басанському сотнику Карпу Ясковичу (Ющенку). 2 грудня 1715 року за універсалом гетьмана Івана Скоропадського село Озеряне перейшло військовому товаришу й майбутньому переяславському полковнику Василю Танському. 14 серпня 1749 року Озерани були віддані полковником у володіння Захарію Забілі, який деякий час після цього вважався власником села.[3][4]
Озеряни та староста села згадуються 1716 року в листуванні ігумена Свято-Михайлівського Видубицького монастиря Лаврентія Горки через суперечку щодо сіна, кошеного між Озерянами та Ярославкою біля Чорного кургану. Василь Танський дозволив через озерянського старосту бобровицькому сотнику Костянтину Косташу скосити сіно для свого маєтку в Озерянах. Іван Скоропадський наказав повернути сіно в Ярославку.[5]
Життя громади
У селі побудовано сучасну школу, оснащену новітніми навчальними технічними засобами. У 2009 Тетяна Сосновська передала школі близько 150 виробів відомих в Україні та за кордоном українських народних майстрів для створення шкільного музею традиційної української народної іграшки.
Люди
- Бернадський Валентин Данилович (1917, Озеряни) — український живописець, народний художник України.
- Борисенко Валентин Назарович (1929, Озеряни — 1990) — український скульптор; професор та ректор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва і Київського художнього інституту. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1978).
- Андрій (Сухенко) (1900-1973) — єпископ Чернігівський Українського екзархату РПЦ, жертва комуністичних репресій.
- Ульянченко Віра Іванівна (1958, Озеряни) — український політик, громадський діяч.
Джерела
- ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік
- Війська Запорозького 1581 Реєстр Війська Запорозького 1581
- Малороссийские дела. Описи фонда № 124 Российского государственного архива древних актов. — Москва: Древлехранилище, 2016. — С. 192, 354, 565.
- Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729-1731 г.). Харьков, 1896. С. 17, 39.
- о. Юрій Мицик, Інна Тарасенко. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.) (частина 4) // Сіверянський літопис, 2016, № 5 (131), с. 81-83.