Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ»

З початком військових дій на сході України, наприкінці травня — початку червня 2014 року, Олег Куцин організував волонтерську групу з свободівців, яка почала збирати та доправляти допомогу українським військовим, які несли службу в районі окупованого Слов'янська Донецької області. Допомагали в основному бійцям Національної гвардії і суміжних підрозділах Збройних Сил України. Спочатку волонтерів було всього півтора десятка чоловік, основу складали хлопці зі Стрия, Закарпаття та Києва.

На початку літа 2014 року волонтерами було прийнято рішення вступити до лав Національної гвардії України. Добровольці пройшли навчання на тренувальній базі в Нових Петрівцях. Було вирішено створити єдиний підрозділ з побратимів-волонтерів, яких на той момент було вже 35 осіб. Так була створена Окрема добровольча чота «Карпатська Січ», яка отримала назву на честь однойменної української парамілітарної організації «Карпатська Січ», яка існувала на Закарпатті у 1938–1939. Місцем постійної дислокації Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» стала Дніпропетровська область.

У жовтні 2014 року «Карпатська Січ» зайняла позиції у селищі Піски, та залишалась там до березня 2016 року.

23 травня 2015 року бійці окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» разом з командиром склали Присягу на вірність Українському народові й влились до складу Збройних Сил України[1].

За час участі у військових дій на сході України чота стало ротою, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне[2].

Останні 10 місяців свого існування Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» перебувала під постійними обстрілами ворожої артилерії в околицях ДАП. Під час виконання бойових завдань «Карпатська Січ» втратила 7 вояків, 40 вояків отримали поранення.

13 квітня 2016 року Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» була розформована[3].

• Олександр Чирцов, псевдо «Піонер», санітарний інструктор, (24.05.1977 — 15.04.2015) — загинув внаслідок прямого влучання артилерійського снаряду у розташування медичної частини.
• Олександр Єрмаков, «Генерал» (26.06.1972 — 12.05.2015)
• Ігор Канаков, «Риба» (20.10.1969 — 14.06.2015)
• Леонід Москотін, «Лаврінович», солдат, старший стрілець, загинув 11 липня 2015 року.
• Данило Касьяненко, «Телефон», «Телефончик», солдат, стрілець, (05.03.1996 — 06.08.2015).
• Олег Костюк, «Характерник», солдат, стрілець, (03.11.1981 — 06.08.2015).
• Євген Голик, «Жека» (31.01.1985 — 05.10.2015)
• Олег Габорак, «Сон», старший солдат, начальник електростанції, (24.06.1997 — 11.12.2015)

Воювали в складі роти:

• Георгій Хвічія, «Єгер» (7.04.1970 — 30.06.2016)[4]
• Мирослав Мисла, «Мисливець», молодший лейтенант, командир взводу, (04.07.1992 — 02.10.2016)
• Ігор Червоний «Гудвін» (05.11.1967 — 10.12.2016)[5]
• Роман Напрягло, «Ріо» (14.02.1997 — 26.02.2017)
• Володимир Стаюра, «Кеп» (19.06.1966 — 26.08.2017)
• Андрій Корнійко, (18.03.1971 — 01.05.2017)
• Голік Євген Вікторович, 5 травня 2017[6]
• Юрій Васильєв, «Ізюм» (24.04.1970 — 10.02.2017)
• Олександр Кауров, «Саха» (07.02.1997 — 11.03.2018)
• Володимир Аржавенко, старший солдат, навідник-розвідник.

• Легіон Свободи

• Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» у соціальній мережі «Facebook»
• Добровольча чота «Карпатська Січ» припиняє існування — командир
• Киевская журналистка стала гранатометчицей добровольческого батальона «Карпатська січ» // «Факты и комментарии», 30 січня 2015 (рос.)