Оксид рубідію

Оксид рубідію неорганічна бінарна сполука Рубідію та Оксигену складу Rb2O. Являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають. Проявляє сильні осно́вні властивості. У природі розповсюджений у складі мінералів лепідоліту, амазоніту та полуциту.

Оксид рубідію

Кристалічна ґратка Rb2O
Назва за IUPAC Рубідій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS 18088-11-4
Номер EINECS 241-993-2
SMILES
InChI
InChI=1S/2O.Rb/q2*-2;+1
Властивості
Молекулярна формула Rb2O
Молярна маса 186,935 г/моль
Зовнішній вигляд жовті кристали
Густина 4,0 г/см³[1]
Тпл 400 °C (розкладається)[1]
Розчинність (вода) реагує
Пов'язані речовини
Інші аніони гідроксид рубідію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Поширення у природі

Жовтий лепідоліт

Оксид рубідію поширений у земній корі разом із оксидом цезію в породах, багатих на SiO2 та Al2O3. Основними представниками мінералів, які містять оксид рубідію є лепідоліт, амазоніт та полуцит (містить Rb2O у вигляді домішок). Для отримання оксиду рубідію зазвичай використовують лепідоліт та полуцит.

Невеликі кількості оксиду рубідію були знайдені у кременистих метеоритах.

Фізичні властивості

Оксид рубідію являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають до яскраво-жовтих. Стійкий на сухому повітрі. Дана сполука є світлочутливою: при дії світла темнішає та розкладається.

Отримання

Оксид рубідію можна синтезувати взаємодією рубідію з киснем на холоді:

При звичайних температурах продуктом спалювання рубідію є його супероксид. Тривалим прокалюванням супероксиду можна отримати оксид:

Оксид також утворюється при прокалювання карбонату рубідію:

Хімічні властивості

За підвищених температур оксид рубідію розкладається:

Він активно взаємодіє з водою, утворюючи сильнолужний розчин гідроксиду рубідію:

Пропускаючи водень через розігрітий Rb2O, утворюється його гідрид:

Проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами, кислотними оксидами а також рідким амоніаком:

Див. також

Примітки

  1. За тиску 101,3 кПа

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.