Оксид срібла(I)

Ag₂O практично не розчиняється у більшості відомих розчинників[3], виключаючи ті, з якими він взаємодіє хімічно. У воді він утворює незначне число іонів Ag(OH) ₂^-[4]. Іон Ag⁺ гідролізується дуже слабко (1:40 000); у водному розчині аміаку розкладається з утворенням розчинних похідних.

Фоточутливий. При температурі вище 280 °C розкладається.[3]

Оксид може бути отриманий взаємодією нітрату срібла з лугом у водному розчині:

${\displaystyle \mathrm {AgNO_{3}+2NaOH{\xrightarrow {}}Ag_{2}O+H_{2}O+2NaNO_{3}} }$

Це пов'язано з тим, що утворений під час реакції гідроксид срібла(I) швидко розкладається на оксид та воду[5]:

${\displaystyle \mathrm {2AgOH\rightarrow Ag_{2}O+H_{2}O} }$ (pK = 2.875[6])

Більш чистий оксид срібла(I) може бути отриманий внаслідок анодного окислення металевого срібла в дистильованій воді[7].

Оксид срібла поступово чорніє на світлі, розкладаючись на прості речовини. При нагріванні ця реакція відбувається активніше:

${\displaystyle \mathrm {2Ag_{2}O{\xrightarrow {200^{o}C}}\ 4Ag+O_{2}} }$

Свіжий осад Ag₂O легко взаємодіє з кислотами:

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+2HX\longrightarrow 2AgX+H_{2}O} }$,

де HX = HF, HCl, HBr, HI, CF₃COOH. Також Ag₂O реагує з розчинами хлоридів лужних металів, утворюючи хлорид срібла і відповідний луг[8][4].

В суспензіях оксид здатен відновлюватися до металу під дією водню, пероксиду водню, оксиду вуглецю CO:

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+H_{2}{\xrightarrow {40^{o}C}}\ 2Ag+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+H_{2}O_{2}\longrightarrow 2Ag+O_{2}+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+CO{\xrightarrow {10^{o}C}}\ 2Ag+CO_{2}} }$

Ag₂O взаємодіє із розчинами ціанідів та амоніаку, утворюючи координаційні сполуки, в яких атом Аргентуму утримує два ліганди:

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+4KCN+H_{2}O\longrightarrow 2K[Ag(CN)_{2}]+2KOH} }$

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}O+2NH_{3}+H_{2}O\longrightarrow 2[Ag(NH_{3})_{2}]OH} }$

Продукт останньої реакції, гідроксид діаммінсрібла, з часом розкладається з утворенням іміду срібла, який може легко детонувати:

${\displaystyle \mathrm {2[Ag(NH_{3})_{2}]OH\longrightarrow Ag_{2}NH+3NH_{3}+2H_{2}O} }$

Оксид срібла є активним окисником по відношенню до сполук хрому, альдегідів, галогенопохідних вуглеводнів:

${\displaystyle \mathrm {3Ag_{2}O+2Cr(OH)_{3}+4NaOH\longrightarrow 2Na_{2}CrO_{4}+6Ag+5H_{2}O} }$

У вигляді суспензій оксид срібла(I) використовується в медицині як антисептик. У поєднанні з оксидами CuO та MnO₂ є ефективним каталізатором окиснення оксиду вуглецю CO за кімнатної температури, завдяки чому широко застосовується у виробництві протигазів.

• Розкладання оксиду при нагріванні (англ.)(Перевірено 23 березня 2010)
• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)