Кома (музика)

Кома (англ. comma, рос. комма від грец. κόμμα ‘відрізок’) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.

Інтервали^р:

Див.також:

З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.

Піфагорійська кома

Піфагорійська кома від звуку «до»

Play^файл.

Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі існує розходження, що зветься піфагорійською комою і дорівнює приблизно чверті півтону:

{\frac {2^{7}}{\left({\frac {3}{2}}\right)^{12}}}={\frac {2^{19}}{3^{12}}}={\frac {524288}{531441}}\approx 23{,}46\;\mathrm {Cent}

Дідімова кома

Дідімова кома від звуку до

Play^файл.

Чотири чистих квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон):

{\frac {2^{2}}{\left({\frac {3}{2}}\right)^{4}}}={\frac {2^{6}}{3^{4}}}={\frac {64}{81}}\approx 407{,}82\;\mathrm {Cent}

.

Однак отриманий інтервал вище за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому.

{\frac {5}{4}}\cdot {\frac {64}{81}}={\frac {80}{81}}\approx 21{,}51\;\mathrm {Cent}

.

Різницю між Піфагорійською та Дідімовою комами називають схизмою.

Див. також

Кома (музична нотація) — знак, яким у нотному запису відмічаються місця, де виконавець може перевести подих чи підняти смичок.

Джерела

Комма // Словник-довідник музичних термінів
Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
Енциклопедія мікроінтервалів(англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.