Окунь Лев Борисович

Лев Бори́сович О́кунь (*7 липня 1929, Сухінічі, Калузька область—23 листопада 2015) — російський вчений, дійсний член РАН (з 1990 р.), доктор фізико-математичних наук, начальник лабораторії Інституту теоретичної та експериментальної фізики. Спеціаліст з теорії елементарних часток (теорія слабкої взаємодії, комплексні (багаточастинкові) моделі елементарних часток і таке інше).

Окунь Лев Борисович
Народився 7 липня 1929(1929-07-07)
Сухінічі, Калузька область
Помер 23 листопада 2015(2015-11-23) (86 років)
Москва, Росія
Поховання Одинцовський район
Країна  Росія
Національність росіянин
Діяльність фізик, письменник-документаліст, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater МІФІ
Галузь Фізика
Заклад Інститут теоретичної та експериментальної фізики
Звання академік АН СРСР, Список академіків АН СРСР і академік Російської академії наук
Ступінь доктор фізико-математичних наук, академік
Науковий керівник Померанчук Ісак Якович[1]
Відомі учні Mikhail Voloshind і Nikita Nekrasovd
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Європейська академія[2]
Відомий завдяки: комплексні моделі адронів
Нагороди

медаль Маттеуччі (1988)

Премія імені І. Я. Померанчукаd (2008)

Золота медаль імені Л. Д. Ландауd (2002)

Віхи біографії
  • В 1953 році закінчив Московський інженерно-фізичний інститут.
  • З 1954 року працює в Інституті теоретичної і експериментальної фізики.
  • В 1956 році захистив кандидатську дисертацію, в 1961 — докторську.
  • В 1962 році отримав звання професора.
  • 1 липня 1966 року вибраний членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню ядерної фізики.
  • 15 грудня 1990 року вибраний академіком АН СРСР по відділенню ядерної фізики.

Улюблені напрями праці

Одна з улюблених тем досліджень Окуня — перевірка границь наших знань про основні принципи природи. Він аналізує точність принципів, які лежать в основі теорії: безмасовість фотона, закон збереження електричного заряду, електронейтральність атомів, принцип Паулі, СРТ-інваріантність. Він формулює і аналізує гіпотези про існування так званої «дзеркальної» матерії, нових дальнодійних сил, аномально великого електричного та магнітного дипольного моменту нейтрино.

Досить характерною працею цього напряму є його знаменита стаття про визначення «фізичної маси».

Примітки
  1. https://cds.cern.ch/journal/CERNBulletin/2015/49/News%20Articles/2108909?ln=en
  2. https://www.ae-info.org/ae/User/Okun_Lev

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.