Олава

Ола́ва (пол. Oława, чеськ. Olava, нім. Ohlau) — місто в південно-західній Польщі, на річці Олава та Одер, за 27 км на південний схід від Вроцлава. За даними 2011 року, місто населяли 31 959 мешканців[2]. Адміністративний центр Олавського повіту Нижньосілезького воєводства.

Олава
Oława
Герб Прапор
Основні дані
50°56′ пн. ш. 17°18′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Олавський повіт і Ґміна Олава
Засновано XIII століття
Магдебурзьке право 1234
Площа 27,36 км²
Населення 31847 (2011)[1]
· густота 1128 осіб/км²
Висота НРМ 170  м
Міста-побратими Золочів , Oberasbach , Česká Třebová , Sighetul Marmatiei
Телефонний код (48) 71
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DOA
GeoNames 3090205
Поштові індекси 55-200
Міська влада
Мер міста Францішек Паздзєрнік
Вебсайт um.olawa.pl
Мапа
 Олава у Вікісховищі

Історія
Ратуша

У XII столітті в районі злиття річок Одра та Олава існував замок. Вперше згадується в письмових згадках, як Олава — 1149 році. У 1206 Генріх І Бородатий захопив Опольське князівство куди входили і землі містечка Олави. Пізніше місто отримало свій герб галльського півня на червоному полі.

Зруйнований монголами в 1241 році, незважаючи на це він почав процвітати. Тут працював монетний двір, який випускає монети із золота та срібла із зображенням герба. У 1282 році Генріх IV Пробус надав можливість будівництва 12 майстерень та використання луків, води і ріллі. З 1317 місто отримало мера та раду. З 1329 Олава під сюзеренітетом короля Чехії.

Під час гуситського руху місто було спалене в 1429 році, а в 1437 обезлюдніло внаслідок епідемії чуми. У 1474 поляки здобули поблизу міста перемогу над військами короля Матвія Корвіна. У 1502 місто постраждало внаслідок пожежі. Від чергової епідемії чуми Олава постраждала в 1588 році.

За час тридцятирічної війни місто кілька разів переходило з рук в руки, а 19 травня 1634 повністю спалене.

У середині XVII століття місто стало мовною межею між польською та німецькими мовами з домінуванням першої. Після Сілезьких війн 1742—1763 років відходить до Королівства Пруссія з цього часу починається германізація регіону.

У XVII — XVIII століттях місто стає осередком переробки бавовни. У 1842 році починає діяти залізнична ділянка Вроцлав — Олава.

Саме з військового аеродрому міста здійнялись німецькі бомбардувальники 1 вересня 1939 року. Наступ Червоної армії в січні 1945 змусив до евакуації німецьке населення міста. Згідно з положеннями Ялтинської конференції та Потсдамської конференції, у 1945, місто як і Німецька Сілезія на схід від річок Одер і Нейсе була передана до Польщі. Після депортування німців у 1946, місто було включене до новоствореної провінції Вроцлав.

У 1975—1998 роках місто входить до Вроцлавського воєводства.

До 1992 у місті розташовувався військовий гарнізон ЗС СРСР Північної групи військ.

Після адміністративної реформи 1999 місто входить до Нижньосілезького воєводства.

29 травня 2009 Олаву відвідав президент Польщі Лех Качинський — це перший в історії візит глави держави до міста.

Клімат
Клімат Олави
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −2,2 −1,2 2,8 8,3 13,7 17,2 18,8 18,0 14,3 8,7 4,0 0,2 8,5
Норма опадів, мм 24 28 33 40 65 62 109 66 43 40 37 33 580
Джерело:

Транспорт

Дорожня інфраструктура:

Через місто проходять наступні дороги: національна дорога № 94, дороги воєводства № 396, № 455, дороги повітові № 1567D, № 1570D, № 1571D, № 1572D, № 1574D, № 1575D, № 1576D, № 1577D, № 1578D, № 1580D, № 1581D, № 1582D, та № 1584D.

Залізнична інфраструктура:

Із заходу на схід йде двоколійна, електрифікована залізнична лінія № 132. У місті є одна залінична станція. По маршруту Вроцлав — Олава поїзди почали працювати з 1842 року, ця лінія є найстаршою в даній частині Польщі.

Водний транспорт:

Розташування міста над Одером сприяє розвитку внутрішнього водного транспорту.

Освіта

Школи і освітні установи в місті Олава.

Муніципальні дитячі садки:

  • Шкільний та дошкільний заклад № 1,
  • Муніципальний дитячий садок № 2,
  • Муніципальний дитячий садок № 3,
  • Муніципальний дитячий садок № 4.

Початкові школи:

  • Початкова школа № 1,
  • Початкова школа № 2,
  • Початкова школа № 3,
  • Початкова школа № 4 імені Івана Павла II,
  • Початкова школа № 5.

Гімназії та школи:

  • Гімназія № 1,
  • Гімназія № 2,
  • Гімназія № 3,
  • Школа загальноосвітня імені Яна III Собеського,
  • Державна школа музики І ступеня,
  • Середня школа № 1 імені Т. Костюшка,
  • Середня школа № 2.

Також працюють:

  • Сервісний відділ шкіл та освітніх установ,
  • Департамент Нижньої Сілезії професійного розвитку,
  • Олавський центр з фізичної культури,
  • Повітова і міська публічна бібліотека.

Пам'ятки
  • Костел Утішення Матері Божої; у храмі є дві ікони святих — Миколая, Тадея, які перебували у бічних вівтарях цих святих костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі, та були перевезені етнічними поляками з Галичини під час їх репатріації після 2-ї світової. Третю ікону — «Оплакування Христа» — було викрадено з костелу 1990 року.[3]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 15360 2917 10640 1803
Жінки 16487 2713 9631 4143
Разом 31847 5630 20271 5946

Відомі люди
  • кс. Францішек Кутровський (7.2.1907, Бучач — 7.2.1980) — Олавський декан[5]

Світлини
  • Картина 1819 року
  • Костел Петра та Павла
  • Палац
  • Костел
  • Костел на цвинтарі
  • Шлюз
  • Залізничний возал

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Ludność w gminach według stanu w dniu 31.12.2011 r. bilans opracowany w oparciu o wyniki NSP'2011. Архів оригіналу за 17.08.2012. Процитовано 07.01.2013.
  3. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. Ksiądz Franciszek Kutrowski — wzór kapłana i Polaka w trudnych czasach (пол.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.