Олександрійське

Селище було назване на честь болгарського комуністичного лідера сталініста Георгія Димитрова. Відповідно до процесу декомунізації, що розпочався в Україні у 2015 році, назва «Димитрове» потрапила до списку топонімів, що підлягають перейменуванню. 12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала смт Димитрове на Олександрійське[3].

Селище засноване 1947 року[4] і спочатку називалось просто Міське селище. В 1949 році воно отримало статус селища міського типу.

Головні підприємства: теплоелектроцентраль № 3, брикетна фабрика «Димитровська» ВАТ «Енерговугілля», що раніше входили до складу об'єднання Олександріявугілля остаточно збанкрутували наприкінці 2000-них років і були демонтовані.

У селищі розвинена торгівля, є відділення ощадбанку.

В селищі діє лікарня, психоневрологічний інтернат.

У селищі діє навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів № 12 — дошкільний навчальний заклад»[5] та дитяча музична школа «Перлина»[6].

У селищі є будинок культури, бібліотека.

Діє церква св. апостолів Петра і Павла УПЦ МП[1].

Рідна мова населення Димитрового за даними перепису 2001 року

Населення — 4876 осіб (2011). Населення за переписом 2001 року складало 5672 чоловік.

• Кравченко Павло Станіславович (1984—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Картка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Картка Димитрівської селищної ради на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода в селищі