Олександр Потоцький (1798)

Граф Олександр Станіславович Потоцький (1798/або 1799[1], Тульчин — 1868, Дрезден) — військовий, емігрант і філантроп з польського роду Потоцьких[2].

Олександр Потоцький
Народився 9 травня 1798(1798-05-09)
Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 24 серпня 1868(1868-08-24) (70 років)
Дрезден, Королівство Саксонія
Рід Потоцькі
Батько Станислав Щенсный Потоцкий
Мати София Глявоне
Брати, сестри Потоцька Ольга Станіславівна, Софія Станіславівна Потоцька, Роза Потоцькаd, Мечислав (Михаїл) Потоцький, Ярослав Потоцькийd, Потоцький Станіслав Станіславовичd, Бореслав Потоцький і Володимир Потоцький

Біографія

Старший син магната графа Станіслава Щенсного Потоцького (1752—1805) від третього шлюбу з грецькою куртизанкою Софією Клявоне (1760—1822). Успадкував від батька історичні маєтки Умань і Софіївку (Царицин Сад).

У 1820 році Олександр був обманутий своїм молодшим братом Мечиславом, який прихопив їх родову резиденцію — Тульчин, яка по старшинству повиненна була відійти Олександру. Після смерті матері Олександр успадкував великі маєтки Потоцьких на Уманщини з центром в Софіївці.

У 1830 — 1831 роках брав участь в Листопадовому повстанні за об'єднання Польщі, за свої гроші зібрав кінний полк, але через хворобу не брав участі у військових діях. Після поразки польського повстання Олександр емігрував до Італії, а його майно в 1832 році за наказом царя Миколи I Павловича було конфісковано. Маючи кошти, вів благополучне життя в еміграції.

Придбавши саксонське громадянство, жив в Дрездені, але більшу частину року проводив у Римі та Неаполі. Займався благодійністю, до кінця життя був пов'язаний зі справою створення Польської держави. Був дружний із Зигмуном Красінським і поетом Юліушом Словацьким, останній в своїх листах висміював смак Потоцького до жінок високого зросту. Помер у віці 70 років в Дрездені, де і був похований, не залишивши після себе спадкоємців.

Посилання

Джерела та література
  • Оксана Лобко. Александер Потоцький - останній власник Умані[недоступне посилання з грудня 2021]
  • Dr. Antoni J. (Rolle). Gawedy Historyczne (пол.).
  • Антоний І. (Ролле Й.) Судьба красавицы : (София Глявоне-Витте-Потоцкая) // Киевская старина. – 1887. – Т. 17, № 1. – С. 99–138.
  • Записки графа М. Д. Бутурлина. Т. 1. — М.: Русская усадьба, 2006. — С. 168.
  1. Оксана Лобко. [https://krystynopol.info/aleksander-pototskyj-ostannij-vlasnyk-umani-z-pototskyh/ Александер Потоцький - останній власник Умані
  2. Оксана Лобко Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду https://krystynopol.info/pototski-gerbu-pylyava
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.