Олександр Шатілов

Олекса́ндр Шаті́лов (івр. אלכס שטילוב; англ. Alexander Shatilov, нар. 22 березня 1987 Ташкент, Узбекистан) — ізраїльський гімнаст. Дворазовий бронзовий призер чемпіонатів світу, чемпіон та багаторазовий призер чемпіонатів Європи. Перший в історії Ізраїлю призер чемпіонату світу, чемпіон і призер чемпіонату Європи.[1] Спортсмен 2009 та 2013 років Ізраїлю.[2]

Олександр Шатілов
рос. Александр Шатилов
Загальна інформація
Громадянство  Ізраїль
Народження 22 березня 1987(1987-03-22) (34 роки)
Ташкент, Узбекистан
Зріст 183 см
Дружина Ела Кліхман
Діти Ромі (2017), Гай (2019)
Вебсторінка shatilov.co.il
Спорт
Країна  Ізраїль
Вид спорту спортивна гімнастика
Тренери Сергій Вайсбург
Участь і здобутки
 Олександр Шатілов у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник  Ізраїль
Чемпіонат світу
Бронза Лондон 2009 вільні вправи
Бронза Токіо 2011 вільні вправи
Чемпіонат Європи
Золото Москва 2013 вільні вправи
Срібло Берлін 2011 вільні вправи
Бронза Мілан 2009 вільні вправи
Бронза Монпельє 2012 вільні вправи
Бронза Софія 2014 вільні вправи
Бронза Берн 2016 вільні вправи
Бронза Клуж-Напока 2017 вільні вправи

Брав участь в Олімпійських іграх 2008, Олімпійських іграх 2012 та Олімпійських іграх 2016.

Біографія

Народився в Ташкенті, Узбекистан, в єврейській родині. У 2002 році родина переїхала до Ізраїлю.

Мати — тренер з акробатики, батько — інструктор верхової їзди. Брат Слава грав у професійний футбол в Ізраїлі.[2]

З 2015 року одружений з Елою Кліхман, має двох синів: Ромі (2017 року народження) та Гая (2019 року народження).

Кар'єра

Мати відвела до секції спортивної гімнастики, коли було п'ять років.

2008

На дебютних Олімпійських іграх 2008 в Пекіні, Китай, у кваліфікації посів 29 місце в багатоборстві, зупинившись за крок до фіналу. Потрапив до фіналу вільних вправ, де через падіння завершив змагання останнім.

2009

На чемпіонаті Європи, що проходив у Мілані, Італія, здобув першу в історії Ізраїлю медаль чемпіонату Європи — бронзу у вільних вправах.[2]

На чемпіонаті світу в Лондоні, Велика Британія, додав до бронзи чемпіонату Європи бронзову нагороду світової першості, вписавши своє ім'я в історію країни.[3]

2011

На чемпіонаті Європи в Берліні, Німеччина, у вільних вправах виборов срібну нагороду, а на чемпіонаті світу в Токіо, Японія, продемонстрував однаковий результат у 15.466 балів з бразильським гімнастом Дієго Іполіто, розділивши з ним третю сходинку п'єдесталу.

2012

На Олімпійських іграх 2012 в Лондоні, Велика Британія, у багатоборстві посів 12 місце, а у фіналі вільних вправ був шостим.

2013

На чемпіонаті Європи у вільних вправах уперше у власній кар'єрі та історії Ізраїлю став чемпіоном Європи, продемонструвавши однаковий результат у 15,333 бали з британським гімнастом Максом Вітлоком.[1]

2014

На чемпіонаті Європи у Софії, Болгарія, у вільних вправах виборов бронзову нагороду.

2016

На передолімпійському чемпіонаті Європи, що проходив у Берні, Швейцарія, здобув бронзову нагороду у вільних вправах.

На Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, до фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

2017

На чемпіонаті Європи у вільних вправах виборов бронзову нагороду, випередивши товариша по збірній Артема Долгопята.

Другу половину сезону змушений був пропустити через травму та народження сина Ромі, яке збіглося за часом з чемпіонатом світу.[4]

2018

На чемпіонаті Європи четвертим був у багатоборстві та п'ятим у вільних вправах.

Через складні дипломатичні стосунки між Ізраїлем та господарем чемпіонату світу (Катар не визнає Ізраїль) участь команди Ізраїлю в першому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри в Токіо була під питанням. Згодом Катар надав візи спортсменам, гарантував безпеку та використання прапору та гімну Ізраїля. Однак в цілях безпеки на тренуваннях та поза залом спортсмени використовували костюми без прапора Ізраїлю чи напису назви країни. Олександр мріяв піднятися на п'єдестал та розгорнути прапор Ізраїлю в Катарі, але не зміг кваліфікуватися до фіналу вільних вправ.[5]

2019

На чемпіонаті Європи в рамках підготовки до кваліфікаційного на Олімпійські ігри чемпіонату світу відібрався до фіналу в багатоборстві з десятим результатом, але знявся для кращого виступу в фіналі вільних вправ, де продемонстрував п'ятий результат.[6]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, в багатоборстві посів 30 місце та здобув особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.

2020

Підтримав перенесення Олімпійських ігор в Токіо на 2021 рік через неможливість підготуватися до головних змагань чотириліття у зв'язку з пандемією коронавірусу та вимушених перерв у тренувальному процесі.[7]

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, у командній першості був четвертим, до фіналів в окремих видах не кваліфікувався.

На Олімпійських іграх в Токіо в кваліфікації продемонстрував 47 результат у вільних вправах та до фіналу не кваліфікувався.[8]

Результати на турнірах

Рік Змагання КБ ІБ
2007 Чемпіонат світу 5
2008 Олімпійські ігри 29 8
2009 Чемпіонат Європи
Чемпіонат світу 11
2010 Чемпіонат світу 10 4
2011 Чемпіонат Європи
Чемпіонат світу 13
2012 Олімпійські ігри 12 6
2013 Чемпіонат Європи
2014 Чемпіонат Європи
2015 Чемпіонат Європи 4
Європейські ігри 7 5
2016 Чемпіонат Європи
2017 Чемпіонат Європи
2018 Чемпіонат Європи 4 5
2019 Чемпіонат Європи 10q 5
Чемпіонат світу 30
2020 Чемпіонат Європи 4
2021 Кубок світу в Досі 12
Олімпійські ігри 47

*змішана команда

Примітки

  1. https://www.israel21c.org/israeli-gymnast-alex-shatilov-wins-european-championship/
  2. https://www.gymnastics.sport/site/athletes/bio_detail.php?id=20370
  3. Gymnastics world championships / Alexander Shatilov wins Israel's first-ever medal. Haaretz.com (англ.). Процитовано 23 грудня 2020.
  4. LiubovB (1 вересня 2018). Dolgopyat: Two weeks before Euros my participation was still in question. Gymnovosti (амер.). Процитовано 23 грудня 2020.
  5. LiubovB (22 жовтня 2018). Israeli team: We were well received in Qatar and we are happy with the hospitality. Gymnovosti (амер.). Процитовано 23 грудня 2020.
  6. LiubovB (5 квітня 2019). Israeli team on preparations for Euros. Gymnovosti (амер.). Процитовано 23 грудня 2020.
  7. LiubovB (17 квітня 2020). Shatilov: Postponing the Olympics is a great decision for athletes. Gymnovosti (амер.). Процитовано 23 грудня 2020.
  8. LiubovB (24 липня 2021). Shatilov: These are likely my last Olympics. Gymnovosti (амер.). Процитовано 24 липня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Шатілов

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.