Олександр I (король Греції)

Олекса́ндр І (грец. Αλέξανδρος Α΄ της Ελλάδας, 1 серпня 1893(18930801), Афіни, Королівство Греція — 25 жовтня 1920, Афіни, Королівство Греція) — четвертий король Греції з династії Ґлюксбурґів. Старший син короля Костянтина І та Софії Гогенцолерн.

Олександр І
Αλέξανδρος Α΄
Олександр І
4-й король Греції
Початок правління: 11 червня 1917
Кінець правління: 25 жовтня1920
Попередник: Костянтин І
Наступник: Георг ІІ
Дата народження: 1 серпня 1893(1893-08-01)[1][2]
Місце народження: Татої
Країна: Греція
Дата смерті: 25 жовтня 1920(1920-10-25)[3][2][4] (27 років)
Місце смерті: Афіни[5]
Дружина: Аспасія Манос
Діти: Александра
Династія: Ґлюксбурґи
Батько: Костянтин І
Мати: Софія Пруська
Нагороди:
Королі Греції та Сербії

Родовід

Правління

Став королем 11 червня 1917, коли його батько Костянтин І наполягав на збереженні Грецією нейтралітету у Першій світовій війні. Водночас, прем'єр-міністр Греції Елефтеріос Венізелос переконував у необхідності вступити у війну. На пропозицію останнього союзницькі війська Франції та Сполученого Королівства ввійшли до Греції, внаслідок чого король Костянтин I відмовився від престолу та був змушений тікати разом із спадкоємцем — старшим сином Георгом.

Молодий Олександр, ініціатор «Великої ідеї», як король насправді не мав реальної влади, був фігурою суто номінальною. Всі важливі державні рішення приймав Венізелос, завдання ж короля зводилися до прийняття параду військ, тощо.

У листопаді 1919 король Олександр таємно повінчався з Аспасією Манос, дочкою генерала Петроса Маноса, який не належав до жодної європейської монархічної династії. Це викликало гучний скандал. Зрештою їхній шлюб було офіційно визнано, проте Аспасія не стала королевою, отримала лише титул принцеси і звертатися до неї належало винятково як до Мадам Манос. Через 6 місяців подружжя виїхало до Парижу за умови, що ані під час подорожей, ані під час офіційних заходів вони не будуть присутні разом.

У 1920 завдяки таланту Венізелоса було досягнуто ряду дипломатичних перемог на мирній конференції, Греція отримала Смірну, Східну та Західну Фракії. Александр став королем значно розширеної держави, він прагнув розширювати кордони далі в Анатолії, однак того ж року помер після того, як від укусу ручної мавпи почалося зараження крові (сепсис).[6]

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119534320 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Також не виключається можливість того, що король помер від герпесвірусної інфекції, яку спричинює герпесвірус В, та яка передається людям через укус від мавп.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.