Олесине

Оле́сине — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Олесинської сільради, якій було підпорядковане село Уритва. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади [1]

село Олесине
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Козівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61040230280070957
Облікова картка Олесине 
Основні дані
Засноване 1820
Населення 532
Територія 0.233 км²
Густота населення 2283.26 осіб/км²
Поштовий індекс 47641
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°29′19″ пн. ш. 25°10′04″ сх. д.
Водойми Ценівка
Відстань до
районного центру		 7 км
Найближча залізнична станція Козова
Відстань до
залізничної станції		 8 км
Місцева влада
Адреса ради 47641, с.Олесине, вул.Центральна, 6

напроти Божикової хати

Карта
Олесине
Олесине
Мапа

 Олесине у Вікісховищі

Населення — 532 особи (2001).

Історія

Перша писемна згадка — 1553 року.

Існує легенда про заснування села:

На території сіл нинішнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, він покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними.

Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. В подальшому ці забудови розрослися, кругом них посилилися люди які там працювали і так отворилися села.

Пан розподілив землі між дочками, починаючи від старшої, Теофілії, потім Вікторії, Гелени та Олесі. В наш час там розташовані села, Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине.

Олеся була наймолодшою і улюбленою дочкою, а тому батько дав їй найкращу землю і найродючішу. Дівчина була доброю і чуйною, її любили селяни і тому село було назване в її честь «Олесине».

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші, кооператива.

Наприкінці 19 ст. великим земельним власником у селі був граф Станіслав Потоцький.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,62
російська 0,38

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки
Церква зіслання Святого Духа
  • Церква зіслання Святого Духа,(1938, мурована).

Споруджено пам'ятники:

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
  • О. Дяківу-Горновому (1997, скульптор І. Козлик),
  • встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1861),
  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Працюють Олесинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.[3], Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися
  • Осип Дяків-Горновий (1921—1950) — діяч ОУН та вояк УПА.
  • Василь Боднар (нар. 1976) —український дипломат. Генеральний консул України в Стамбулі (з 2015), Представник України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, 2016.
  • С. Горохівський — український військовик.
  • Степан Кусень (нар. 1928) — український вчений-біохімік.

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 10 жовтня 2021.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  3. Олесинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.