Ольга Фікотова

Фікотова виконує спробу, 1960

Народилась 1932 року в селі Лібіс, що біля Праги. Мала чудові природні дані для спорту та виступала за жіночу збірну Чехословаччини з баскетболу та гандболу. 1954 року почала займатись метанням диска, а через два роки, ще будучи студенткою медичного факультету Карлового університету, представляла Чехословаччину на Олімпійських іграх в Мельбурні. Там з результатом 53,69 м вона завоювала золоту медаль, випередивши двох радянських спортсменок — Ірину Беглякову (52,54 м) та Ніну Пономарьову (52,02 м).[1] Стала єдиною золотою медалісткою Чехословаччини на тій Олімпіаді.[2]

Згодом вона так прокоментувала свій стрімкий прогрес:[3]

І гандбол, де я була голкіпером, і баскетбол є видами спорту дуже дуже... орієнтованими на рух. Отож, я гадаю, що після них я мала добре розвинену нейро-м'язеву координацію. Коли я почала метати диск, мій старий тренер Отакар Яндера, дуже поважний тренер, сказав мені, „на твоєму рівні атлетизму, все що тобі треба — це вивчити техніку і піймати ритм“. Він постійно мені включав на гучномовці «На прекрасному блакитному Дунаї» та заставляв виконувати все нові і нові спроби. Можу сказати, що перед Олімпіадою, починаючи з 14 років, я дуже важко тренувалась.

Під час ігор Фікотова закохалась в американського чемпіона з метання молота Мельбурна Гарольда Конноллі.

Якимось чином доля звела нас разом і ми помітили, що хоча ми були з різних та протилежних куточків планети, з двох політичних систем, які виглядали абсолютно несумісними, коли все доходить до базових людських цінностей, то ми були надзвичайно схожими. Ми намагались спілкуватись моєю дуже фрагментованою англійською та його фрагментованою німецькою, оскільки він раніше подорожував до Німеччини. Ми ніби збирали ідеї та погляди, і були на диво близькими. З цього розвинулося, окрім цікавості та дружби, ще й почуття любові.

Роман був позитивно схвалений західними ЗМІ, проте в Чехословаччині оцінка була протилежною з боку влади. Через кілька місяців Конноллі приїхав до Фікотової в Прагу, де вони планували одружитись. Неочікувано, місцева влада дала дозвіл Ользі на одруження з іноземцем, ймовірно через втручання президента Чехословаччини Антоніна Запотоцького, який познайомився з парою за кілька днів перед весіллям.

Ольга Фікотова, 2012

Свідками на весіллі стала легендарна чеська пара олімпійських чемпіонів — Еміль Затопек та Дана Затопкова. Планувалось, що весілля буде невеликим та проведеним посеред тижня, проте якимось чином новина про подію стала відомою громадськості, тому весілля відвідало тисячі людей.[4]

Коли настав день весілля і наші авто не змогли проїхати на площу, я подумала, що там ДТП. Але виявилось, що, дехто каже 25,000, дехто каже 30,000 осіб... віришили прийти подивитись на весілля... на Староміській площі. Дехто прийшов, бо ніколи не бачив Дану та Еміля Затопек, які є нашими свідками. Дехто прийшов побачити американця в Празі — вони ніколи не бачили звичайного середньостатистичного американця, чи, тим більше, американського чемпіона... інші прийшли підтримати мене. І це перетворилося на цей переповнений фестиваль — люди веселилися!

Після весілля, пара переїхала до США. Фікотова планувала продовжити виступи під прапором своєї батьківщини, проте Олімпійський комітет Чехословаччини відмовив їй у цьому, а згодом і оголосив, що представляти Чехословаччину відмовилась сама спортсменка. Через це її багато років критикували в Чехословаччині, поки не стала відома правда.[2] Як Ольга Конноллі, вона представляла США на трьох Олімпіадах: 1964, 1968 та 1972 року.[5] На останніх вона несла американський прапор.

1968 року написала книгу про своє життя з Гарольдом Конноллі «Персні долі» (англ. The Rings of Destiny).[6] Подружжя було одружене 17 років, поки не розлучилось 1975 року. Їх син став легкоатлетом національного рівня, який спеціалізувався у метанні списа та десятиборстві; дочка виступала за жіночу збірну США з волейболу.[6] Після завершення кар'єри Фікотова стала фахівцем з фітнесу. Як сертифікований терапевт вона курувала оздоровчу програму в Університеті Каліфорнії. 2017 року переїхала до Лас-Вегасу, де є інструктором з фітнесу й оздоровлення в клубі EoS Fitness Club.

• Pinelli, Brian (20 грудня 2006). The golden girl. The Prague Post. Архів оригіналу за 17 червня 2007. Процитовано 26 січня 2014.
• Image of Ольга Конноллі-Фікотова в школі Університету Каліфорнії у фотоархіві Los Angeles Times. UCLA Library Special Collections, Charles E. Young Research Library, Університет Каліфорнії у Лос-Анджелесі.