Олів'є Гурме

Олів'є Гурме народився у бельгійському місті Намюр. Його батько торгував худобою, мати була хазяйкою невеликого готелю. Після навчання у Льєжській консерваторії, деякий час Гурме коливався, вибираючи між театром і спортивною журналістикою. Врешті-решт, вибір було зроблено на користь театру. Він став вільним слухачем знаменитої акторської школи Cours Florent, потім перейшов у школу «Д'Амандь», де його наставником був Патріс Шеро, а на початку 1980-х уперше вийшов на театральну сцену[2].

Кінодебют Олів'є Гурме, на той час успішного театрального актора, відбувся лише в 1996 році: він знявся у фільмі своїх співвітчизників братів Дарденнів «Обіцянка»[2]. У 1999 році актор з'явився в драмі Дарденнів «Розетта», а в 2002-му зіграв головну роль в їхньому ж фільмі «Син», номінованому на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю; актор отримав там Приз за найкращу чоловічу роль у цьому фільмі[3].

Олів'є Гурме став з'являтися у фільмах французьких режисерів за кілька років до прем'єри «Сина». Так, у 2000 році він знявся в комедії Жана-П'єрі Сінапі «Національна сьома», а у 2001-му — в кримінальному трилері Жака Одіара «Читай по губах». Проте приз, отриманий в Каннах, зробив його по-справжньому затребуваним у Франції. Актор брав участь як в авторських проектах («Прощай» Арно де Пальєра, «Міст мистецтв» Ежена Гріна), так і в популярних фільмах («Таємниця жовтої кімнати», «Орфографічні помилки», «Тигрові загони»). У 2005 році він зіграв жорстокого і безкомпромісного бізнесмена в трилері «Гільйотина», у 2006-му виконав головну роль у військовій драмі «Мій полковник», а в 2007-му з'явився в пригодницькому фільмі «Помста бідняка» в ролі священика. У 2006 році партнеркою Гурме стала Наталі Бай («Мій син для мене»), у 2008-му він знявся в дебютному фільмі Урсули Меєр «Дім» разом з Ізабель Юппер.

Олів'є Гурме, 2012

У 2008 року Гурме взяв участь у біографічній драмі «Колюш, історія одного хлопця», кримінальному бойовику «Тисни на газ» і новому фільмі братів Дарденнів «Мовчання Лорны».

У 2009 році актор знявся у таких фільмах, як «Одного разу у Версалі» Бруно Подалідеса, «Ангел на морі» Фредеріка Дюмона і «Для сина» Алекса де Метра. У 2010 році актор з'явився у трилері Крістофа Бланка «Білий як сніг», а в 2011-му — в комедії Дені Буна «Митниця дає добро», де його партнером став інший відомий бельгієць — Бенуа Пульворд. У тому ж році зіграв роль міністра Бертрана Сен-Жана у фільмі П'єра Шоллера «Управління державою», за яку був номінований на премію «Сезар» як найкращий актор та отримав бельгійську національну кінопремію «Магрітт» в аналогічній категорії.

У 2016 році на екрани вийшов історично-біографічний Рошді Зема «Шоколад» про першого французького темношкірого клоуна, де Олів'є Гурме зіграв одну з головних ролей.

Загалом за час своєї акторської кар'єри Олів'є Гурме знявся у понад 100 кіно-, телефільмах та серіалах.[4]