Наталі Бай

Наталі́ Бай (фр. Nathalie Baye; нар. 6 липня 1948, Менневіль, Ер, Франція) французька акторка театру, кіно та телебачення. Чотириразова лауреатка премії «Сезар»: за найкращу жіночу роль другого плану (у 1981 та 1982 роках) та за найкращу жіночу роль (1983 та 2006 рр.). У 1999 Наталі Бей отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі Фредеріка Фонтейна «Порнографічний зв'язок». .

Наталі Бай
фр. Nathalie Baye
Н. Бай на церемонії «Сезара», 2015
Ім'я при народженні Наталі Марі Андре Бай
Дата народження 6 липня 1948(1948-07-06) (73 роки)
Місце народження Менневіль, Ер,
 Франція
Громадянство  Франція
Професія акторка
Alma mater Ельзаська школаd, Вища національна консерваторія драматичного мистецтва, Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Курси Симона
Роки активності 1972 наш час
Чоловік Філіпп Леотар
(1972—1982)
Джонні Голлідей
(1982—1986)
Діти Лаура Смет
IMDb ID 0000882
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Сезар (1981, 1982, 1983, 2006)
Наталі Бай у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

[1] Народилася 6 липня 1948 року у Менневілі (департамент Ер у Франції) в сім'ї художників Клода Бая та Деніз Кусте[2]. З раннього дитинства мріяла стати балериною і в 14 років поступила до Балетної школи в Монте-Карло (Монако). У 17 років одержала запрошення виступати в Нью-Йоркській танцювальній групі, навчалася мистецтва класичного та сучасного балету, багато гастролювала. Повернувшись до Франції, Наталі Бай зацікавилася театром і поступила до акторської школи Рене Симона, потім до Паризької консерваторії.

Кінодебют Наталі Бай відбувся 1972 року у фільмі Роберта Вайза «Два чоловіки» де вона зіграла невелику роль француженки. У 1973 дебютувала у Франції Франсуа Трюффо зняв Наталі у невеличкій ролі завзятої асистентки режисера, якого зіграв сам, у фільмі «Американська ніч». Далі були невеликі ролі у фільмах Жан-Люка Годара, Марко Феррері, Моріса Піали, а у 1978 році Бей знову знялася у Ф. Трюффо у фільму «Зелена кімната».

У 1980 Наталі Бай зіграла роль у драмі Ж.-Л. Годара «Рятуй, хто може (своє життя)» (1980), яка принесла акторці премію «Сезар» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Через рік вона отримала другий «Сезар» за роль у фільмі П'єра Граньє-Дефера «Дивна справа». У 1983 році за роль повії Ніколь у кримінальному бойовику Боба Свейма «Інформатор» Наталі Бай отримала премію «Сезар» у номінації «Найкраща акторка».

У 1980-і роки Наталі Бай, ставши однією з найзатребуваніших акторок комерційного кіно, продовжувала зніматися у авторських фільмах — таких, як «Наша історія» Бертрана Бліє (1984) та «Детектив» Жана-Люка Годара (1985).

Наталі Бай. Студійне фото, 1994

Наприкінці 1980-х Наталі Бай з'являлася на екранах порівняно рідко. У 1990 році зіграла одну зі своїх найзнаменитіших ролей — роль розведеної матері Камілли Вальмон у дебютному фільмі Ніколь Гарсії «Вікенд на двох». У 1999 році Наталі Бай знялася в мелодрамі Тоні Маршалл «Салон краси „Венера“» разом з Одрі Тоту й отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі Фредеріка Фонтейна «Порнографічні зв'язки» (1999).

У 2000-і роки Наталі Бай часто знімалася у комедіях («Ваш вибір, Мадам», «Один йде — інший залишається»). Виконавши роль «залізної леді»-політика у трилері Клода Шаброля «Квітка зла» (2003), Наталі Бай з'явилася в амплуа крихкої й ранимої жінки у фільмах режисерів нового покоління: мелодрамах «Почуття» Ноемі Львовскі (2003) та «Я так довго чекав тебе» Т'єррі Кліфа (2004), а також у кримінальній драмі Ксав'є Бовуа «Молодий лейтенант», за роль у якому отримала ще одного «Сезара». У 2002 році Бай знялася в авантюрній трагікомедії Стівена Спілберга «Спіймай мене, якщо зможеш» разом з Леонардо Ді Капріо та Томом Генксом.

У 2008 році Наталі Бай зіграла головну роль у мелодрамі Жозіан Баласко «Клієнтка французького жиголо», у 2009 знялася в комедії про тяготи сімейного життя «Разом — це занадто». У 2010 акторка року вона з'явилася в драмі «Маленький світ» разом з Жераром Депардьє, а також знялася з Одрі Тоту у драмі «Комплексний відхід».

У 2002 році Наталі Бай була президентом[3] 27-ї церемонії вручення премії «Сезар».

1 січня 2009 року Наталі Бай удостоєна звання Кавалера ордена Почесного легіону[4].

Особисте життя

У Наталі Бай є донька Лаура Смет (нар. 1983 р.) від відомого французького шансоньє Джонні Голлідея.

Фільмографія (вибіркова)

РікУкраїнська назваОригінальна назваРоль
1971ДвоєTwo Peopleв титрах не вказана
1973Американська нічLa nuit américaineДжоел
1974Відкрита пащаLa gueule ouverteНаталі
1974ЛяпасLa GifleКрістін
1975Остання жінкаLa dernière femmeдонька
1976МадоMadoКатрін
1977Чоловік, який любив жінокL'Homme qui aimait les femmesМартін
1977Месьє ПапаMonsieur PapaДжанін
1977Урочисте причастяLa Communion solennelleЖанна Вандерберг
1978Зелена кімнатаLa Chambre verteСесілія Мендель
1978Моє перше коханняMon premier amourФаб'єнн
1980Тиждень відпусткиUne semaine de vacancesЛоуренс
1980Рятуй, хто може (своє життя)Sauve qui peut (la vie)Деніз Рімбо
1980ПровінціалкаLa ProvincialeКрістін
1981Червона тіньL'ombre rougeАнна
1981ВітчимBeau-PèreШарлотта
1981Дивна справаUne étrange affaireНіна Колен
1982Повернення Мартена ГерраLe Retour de Martin Guerre)Бертранде де Ролс
1982ІнформаторLa BalanceНіколь Данет
1983Я вийшла заміж за тіньJ'ai épousé une ombreЕлен
1984Племінник БетховенаLe neveu de BeethovenЛеонор
1984Наша історіяNotre histoireДонатьєн
1984Беріг лівий, беріг правийRive droite, rive gaucheСаша Вернакі
1985ДетективDétectiveФрансуаза Шеналь
1985Медовий місяцьLune de mielСесіль Карлін
1987Втомившись від війниDe guerre lasseЕліс
1987Свята невинністьEn toute innonceКатеріна
1989Людина усерединіThe Man InsideКрістін
1989Це життяLa Baule — Les PinsЛена
1989Гра зі смертюSpiel mit dem TodБелла
1990Вікенд на двохUn week-end sur deuxКамілла Вальмон
1991БрехняMensongeЕмма
1994МашинаLa machineМарі Лакруа
1996Діти мерзотникаEnfants de salaudСофі
1998ПапарацціPaparazziНіколь
1999Салон краси «Венера»Venus beauté (Institut)Анжела П'яна
1999Порнографічна зв'язкаUne liaison pornographiqueЕр
2000Ваш вибір, МадамÇa ira mieux demainСофі
2000Від МатвіяSelon MatthieuКлер
2001РозпусниціAbsolument fabuleuxПатрісія
2002Спіймай мене, якщо зможешCatch Me If You CanПаула Ебігнейл
2002БутикFrance boutiqueСофі
2002Дитя просвітиL'enfant des lumièresДіана де Брейвес
2002Квітка злаLa Fleur du malАнна Шарпен Вассер
2003ПочуттяLes SentimentsКароль
2004Я так довго чекав тебеUne vie a t'attendreЖанна
2005Молодий лейтенантLe petit lieutenantКомандир Каролін «Каро» Водьє
2005Один йде — інший залишаєтьсяL'Un reste, l'autre part'Фанні
2006Не кажи нікомуNe le dis à personneЕлізабет Фельдман
2006КаліфорніяLa CalifornieМаге
2007Мишу з ОбераMichou d'AuberЖизель
2007Мій син для менеMon fils à moiмати
2007Немає сексу, немає грошейLe prix à payerОділь Менар
2008Небесна канцеляріяLes Bureaux de DieuАнна
2008Клієнтка французького жиголоClienteЮдіт
2008ШахрайствоPasse-passeІрен
2009ОбличчяVisageНаталі
2010Разом — це занадтоEnsemble, c'est tropМарі-Франс
2010Випадковий романDe vrais mensongesМадді
2012Лоранс у будь-якому випадкуLaurence AnywaysЖульєн Аліа
2013Королеви рингуLes Reines du ringКолетта
2015ПолітLa volantМарі-Франс
2015УпередженняPréjudiceмати
2015Справа СК1L'Affaire SK1Фредеріка Понс
2016Це всього лиш кінець світуJuste la fin du mondeмати
2017БерегиніLes gardiennesГортензія Сандрай
2021Аббатство Даунтон 2Downton Abbey 2

Визнання

Нагороди і номінації Наталі Бей[5]
РікКатегоріяФільмРезультат
Премія «Сезар»
1981 Найкраща акторка Тиждень відпустки Номінація
Найкраща акторка другого плану Рятуй, хто може (своє життя) Нагорода
1982 Дивна справа Нагорода
1983 Найкраща акторка Інформатор Нагорода
1984 Найкраща акторка Я вийшла заміж за тінь Номінація
1991 Вікенд на двох Номінація
2000 Салон краси «Венера» Номінація
2004 Почуття Номінація
2006 Молодий лейтенант Нагорода
2017 Найкраща акторка другого плану Це всього лиш кінець світу Номінація
Венеційський кінофестиваль
1999 Кубок Вольпі найкращій акторка Порнографічні зв'язки Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
1999 Найкраща акторка Порнографічні зв'язки Номінація
2006 Молодий лейтенант Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сіетлі
2000 Найкраща акторка Салон краси «Венера»
Порнографічні зв'язки
Нагорода
Кінофестиваль в Сан-Себастьяні
2006 Срібна мушля найкращій акторці Мій син для мене Нагорода
Золота зірка кіно
2006 Найкраща акторка Молодий лейтенант Нагорода
Кришталевий глобус
2006 Найкраща акторка Молодий лейтенант Нагорода
2009 Клієнтка французького жиголо Номінація
Монреальський кінофестиваль
2010 Спеціальний Гран-прі Америк За винятковий внесок у кіномистецтво Нагорода
Премія «Магрітт»
2012
Почесна нагорода «Магрітт»
Нагорода

Джерела

  • Максимов Микола. «Прості історії» Наталі Бей // Новини кіноекрана. К. : Українське відділення Всесоюзного бюро пропаганди кіномистецтва, 1984. Вип. 4 (квітень). С. 16-17.

Примітки

  1. BAYE Nathalie. LES GENS DU CINEMA. 23 лютого 2008. Процитовано 29 липня 2015.
  2. bio de Nathalie Baye. Gala.fr. Процитовано 29 липня 2015.
  3. Présidences de Cérémonie. Académie des César. Процитовано 29 липня 2015.
  4. " La Légion d'honneur du Nouvel An ", Le Figaro, 1 січня 2009
  5. Повний перелік нагород на номінацій Наталі Бей на сайті IMDb(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.