Олімпія Боронат

Олі́мпія Борона́т (італ. Olimpia Boronat, пол. Olimpja Boronat, у деяких джерелах зустрічається написання прізвища «Баронат»[1]; 25 березня 1867, Генуя — 24 жовтня 1933, Варшава) — оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), видатна представниця італійської вокальної школи. Завдяки активній гастрольній діяльності була добре відома в Російській імперії, зокрема, багато разів виступала в українських містах.

Олімпія Боронат
Olimpia Boronat
Зображення
Основна інформація
Дата народження 25 березня 1867(1867-03-25)
Місце народження Генуя
Дата смерті 24 жовтня 1933(1933-10-24) (66 років)
Місце смерті Варшава
Роки активності з 1886
Громадянство Італія, Польща
Професія оперна співачка
Співацький голос сопрано

Біографія

Олімпія Боронат народилася 25 березня 1867 року в Генуї у сім'ї італійського військового. Навчалася у Міланській консерваторії, дебютувала у 1889 році в Неаполі. Виступала на багатьох оперних сценах в Італії (зокрема, у театрі «Ла Скала»), в Іспанії, в кількох країнах Південної Америки.

Перший її виступ на теренах Російської імперії відбувся в Одесі у сезоні 1890/1891 років. У наступному сезоні Олімпія Боронат гастролювала в Санкт-Петербурзі. У 1893 році вийшла заміж за польського аристократа, графа Адама Вітольда Ржевуського (1869–1939) і тимчасово припинила виступи. Знову повернулася на сцену у 1902 році, вже будучи матір'ю двох синів і трьох дочок; деякий час співпрацювала з оперною трупою Санкт-Петербурзької консерваторії. Маєтки чоловіка тісно поєднали її з Україною. До 1914 року співачка регулярно і з великим успіхом виступала у Києві (зокрема, на сценах Міського театру та «Шато-де-Фльор»), Одесі, Харкові.

З 1914 року утримувала школу співу у Варшаві. Востаннє виступила на сцені 1922 року у благодійному концерті.

Померла у Варшаві 24 жовтня 1933 року, похована на Повонзківському цвинтарі[2].

Творчість

Олімпія Боронат являла своїм співом яскравий приклад італійського бельканто, надаючи в оперних виступах перевагу вокальній майстерності над акторською грою.

Найкращі партії:

Співаючи в Росії партію Розіни, часто використовувала у якості вставного номеру романс Олександра Аляб'єва «Соловей».

«Великим успіхом користувалися майже щорічні гастролі відомої співачки, колоратурного сопрано Олімпії Боронат. Італійка за походженням, вона була не лише співачкою, але й поміщицею Київської губернії. Хто її бачив в 1911–1913 роках, був вражений, коли в «Севільському цирульнику» на сцену «випорхувала» Розіна, квадратна дама вагою ніяк не менше ста кілограмів (шести пудів з лишком). Та дуже швидко глядача відводив убік слухач. Останній перемагав і з піднесеною увагою слухав знаменитого аляб'євського «Солов'я», не помічаючи багатьох покалічених уславленою італійкою російських слів. А чи можна забути «зворушливу» картину, коли в «Травіаті» велетенськи могутня Віолетта — Боронат умирає від злих сухот. Комічність сцени звертала на себе увагу дуже ненадовго, — вокальна майстерність артистки змушувала вірити в неможливу правдивість ситуації».[3]

Примітки
  1. Пружанский А.М. Отечественные певцы. 1755–1917. Часть первая. — С.50.
  2. Генеалогічний сайт Sejm-Wielki (Польща).
  3. Григор'єв Григорій. У старому Києві. – С. 130, 131.

Література
  • Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750–1917: Словарь. Часть первая. — Москва: Сов. Композитор, 1991. — С.50, 51.(рос.)
  • Левик С. Ю. Записки оперного певца. 2-е изд. — Москва: Искусство, 1962. — С.137–139.(рос.)
  • Григор'єв Григорій. У старому Києві: Спогади. — К.: Радянський письменник, 1961. — С.130, 131.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.