Омар Абдулрахман

Народився 20 вересня 1991 року в місті Ер-Ріяд в родині вихідців із єменського Хадрамаута, через що згідно з місцевих законів не отримав саудівського громадянства[6]. Омар розпочав займатись футболом у клубі «Аль-Хіляль» з рідного міста. 2005 року клуб запропонував надати гравцю громадянство, без права отримання громадянства іншими членами його родини. В результаті батько хлопця не погодився на пропозицію[7] і Омар разом із своїми двома братами перейшов до академії еміратського «Аль-Айна»[8][9], який погодився надати громадянство ОАЕ усій родині[10].

2008 року Омар був переведений до першої команди «Аль-Айна» головним тренером клубу Вінфрідом Шефером після того, як він побачив молодого півзахисника на міжнародному турнірі, де грала юнацька команда «Аль-Айна» до 17 років. Його офіційний дебют з першою командою відбувся 24 січня 2009 року в матчі Кубка ліги проти «Аль-Аглі»[11]. Незважаючи на переведення до першої команди, Омар продовжував грати і за команду резервів, в якій останній матч провів лише 24 січня 2012 року проти «Аль-Насра».

6 серпня 2012 року Омар відправився на перегляд у англійський «Манчестер Сіті»[12]. Після прибуття до Манчестера він відразу ж приєднався до тренування команди[13]. Перегляд тривав два тижні, він грав у товариських матчах, і відгуки були позитивними, але угода зірвалася через дозвіл на роботу, оскільки виникли проблеми з низьким місце у рейтингу національної збірної Омара[14]. В результаті він змушений був повернутись до «Аль-Айна», де став незмінним основним півзахисником на наступні роки. Всього за десять років Абдулрахман взяв участь у 142 матчах чемпіонату. За цей час він став командою чотириразовим чемпіоном ОАЕ, триразовим володарем Кубка Президента ОАЕ та Суперкубка ОАЕ, а також переможцем Кубка еміратської ліги.

21 лютого 2015 року він продовжив діючий контракт з клубом до 2018 року[15][16], отримавши зарплатню у розмірі 4 млн. доларів за сезон[15][17], що зробило його найоплачуванішим арабським футболістом на Близькому Сході[15].

У серпні 2018 року Абдулрахман повернувся до Саудівської Аравії, ставши гравцем «Аль-Хіляля»[18], з яким відразу того ж місяця став володарем національного Суперкубка. Станом на 17 січня 2019 року відіграв за саудівську команду 5 матчів в національному чемпіонаті.

2005 року дебютував у складі юнацької збірної ОАЕ, взяв участь у 14 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 2007—2012 років залучався до складу молодіжної збірної ОАЕ. З командою до 19 років став чвертьфіналістом юнацького Кубка Азії, забивши на турнірі один гол[19]. У тому ж році він був частиною команди до 23 років, яка завоювала срібну медаль на Азійських іграх в Китаї[20]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 24 офіційних матчах, забив 2 голи.

3 січня 2011 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної ОАЕ в товариському матчі проти Сирії[21], а вже влітку того ж року був включений у заявку команди на Кубок Азії 2011 року у Катарі, ставши наймолодшим гравцем збірної ОАЕ[22] і сьомим наймолодшим гравцем усього турніру[23]. На самій континентальній першості Омар двічі виходив на поле, але еміратці не вийшли з групи.

Вже наступного року Абдулрахман представляв свою країну на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні, де Омар відіграв у всіх трьох іграх, але його команда знову не пройшла груповий етап. Тим не менш Абдулрахман став одним з відкриттів турніру, отримавши велику порцію похвали і потрапив «на олівець» європейських скаутів. Сам же Омар зміг отримати футболки зіркових гравців: після гри з Уругваєм — Луїса Суареса[24], а з Англією — Раяна Гіггза[25].

У 2013 році поїхав з командою на Кубок націй Перської затоки, де був основним гравцем і забив два м'ячі, перший з яких став 800-им в історії турніру[26][27][28], а другий — у фінальному матчі з Іраком (2:1), за що був визнаний найкращим гравцем матчу, а потім і всього турніру[29][30][31].

Згодом у складі збірної був учасником Кубка Азії 2015 року в Австралії. На турнірі Омар з 4 результативними передачами, разом із Массімо Луонго, став найкращим асистентом турніру, а також здобув бронзові нагороди першості.