Омелян
Омеля́н — християнське чоловіче ім'я. Канонічна церковна форма — Еміліян[1][2]. Походить через посередництво візантійського Αιμιλιανός від лат. Aemilianus, Emilianus, давньоримського номена (родового імені), утвореного від іншого номена Aemilius, Emilius, «Емілій», й буквально означає «Еміліїв», «приналежний Емілію». Родове ім'я Aemilius походить від лат. aemulus («суперник»). Ім'я також виводять від дав.-гр. αιμύλος, αιμύλιος («підлесливий»)[3]. Заміна початкового [е] на [о] відбулася відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. грец. Ἑλένη > укр. Олена).
Омелян | |
---|---|
лат. Aemilianus | |
Значення | «приналежний Емілію» |
Мова походження | латинська |
По батькові чол | Омелянович |
По батькові жін | Омелянівна |
Споріднені імена | Емілій |
Похідні прізвища | Омелян, Омеляненко, Ємельяненко |
Іншими мовами: | |
Пошук статей у Вікіпедії |
які починаються з імені містять ім'я |
Святим заступником імені вважається Еміліян Кизицький, єпископ, сповідник, що присвятив своє життя поширенню християнської віри серед людей. На Русі ім'я Омелян з'явилося після становлення християнства.
Українські зменшені форми — Омелько, Омелечко, Мілько.
Іменини
Відомі носії
- Омелян (Ковч) (1884—1944) — греко-католицький священик, блаженний католицької церкви.
- Бачинський Омелян (1833—1907) — український актор, режисер і антрепренер.
- Пугачов Омелян Іванович (1742—1775) — донський козацький отаман, один з керівників селянської війни на землях Російської імперії у (1773—1775).
- Сеник Омелян (1891—1941) — один з керівних членів ОУН.
- Омелян Калитовський (1855—1924) — український педагог, освітній діяч.
- Омелян Мазурик (1937—2002) — український лемківський художник.
- Омелян Проценко (1610-?) — 1653) — український військовий діяч періоду Хмельниччини, сотник.
Примітки
- User, Super (30 липня 2018). 31 липня – святих мучеників Якинта і Еміліяна. Християнський портал КІРІОС (uk-ua). Процитовано 29 листопада 2020.
- Святий Еміліян, єпископ Кизіцький. www.sde.org.ua. Процитовано 29 листопада 2020.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.