Омелян

Омеля́н — християнське чоловіче ім'я. Канонічна церковна форма Еміліян[1][2]. Походить через посередництво візантійського Αιμιλιανός від лат. Aemilianus, Emilianus, давньоримського номена (родового імені), утвореного від іншого номена Aemilius, Emilius, «Емілій», й буквально означає «Еміліїв», «приналежний Емілію». Родове ім'я Aemilius походить від лат. aemulus («суперник»). Ім'я також виводять від дав.-гр. αιμύλος, αιμύλιος («підлесливий»)[3]. Заміна початкового [е] на [о] відбулася відповідно до фонетичних законів східнослов'янських діалектів (пор. грец. Ἑλένη > укр. Олена).

Омелян
лат. Aemilianus
Значення «приналежний Емілію»
Мова походження латинська
По батькові чол Омелянович
По батькові жін Омелянівна
Споріднені імена Емілій
Похідні прізвища Омелян, Омеляненко, Ємельяненко
Іншими мовами:
біл. Амельян, Амільян
грец. Αιμιλιανός
ісп. Emiliano
італ. Emiliano
лат. Aemilianus, Emilianus
пол. Emilian
порт. Emiliano
рос. Емельян, Эмилиан (канон.)
угор. Emilián
фр. Émilien
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

Святим заступником імені вважається Еміліян Кизицький, єпископ, сповідник, що присвятив своє життя поширенню християнської віри серед людей. На Русі ім'я Омелян з'явилося після становлення християнства.

Українські зменшені форми Омелько, Омелечко, Мілько.

Іменини

Відомі носії

Примітки

  1. User, Super (30 липня 2018). 31 липня – святих мучеників Якинта і Еміліяна. Християнський портал КІРІОС (uk-ua). Процитовано 29 листопада 2020.
  2. Святий Еміліян, єпископ Кизіцький. www.sde.org.ua. Процитовано 29 листопада 2020.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н  П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.