Онишківці (Кременецький район)

Село Онишківці розташоване на схід від центру міської громади Шумськ. Більшість території села горбиста, особливо частина, яка називається "Хутори". Землі села межують з містом Шумськ на заході, селом Сураж на півночі, селом Боложівка на сході та селом Бриків на півдні.

Поблизу Онишківців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур. Підйомний матеріал з поселення трипільської культури (уламки кераміки) зберігається у Кременецькому краєзнавчому музеї[1]. На околиці села було понад 40 курганів. На території с.Онишківці знайдено скарб з римських монет із часів Траяна.

Сучасна частина с.Онишківці («Хутори») знаходиться на території ранньо-середньовічного городища Шумська.Перша писемна згадка власне про село — 1513 року в наданні Сигізмунда І старого Богушу Боговитинові.

Назва села походить від назви людей оношковці, які отримали свою назву за своїм родоначальником або власником Оношком (розмовний варіант імені Онуфрій). Пізніше село отримало назву Онишківці.

У XVI столітті входило до Суразької волості князів Острозьких.

Історичні згадки про побудування церкви у селі мають дві дати: перша згадка - 10 травня 1713 року, про те що була побудована в честь свята Успіння Пресвятої Богородиці. Друга згадка: 1794 року побудована дерев'яна церква за кошти парафіян. 28 серпня 1993 року на Успіння Божої Матері було освячення церкви цегляної, побудованої за кошти парафіян, яка функціонує і сьогодні.

До 1939 року багато жителів села, хто мав коні та вози, працювали на господарстві Дембіцкої Олени в с. Бриків, а інші працювали у шумських євреїв, доставляючи з Кременця продукти харчування, інвентар, гас. У селі мешкали професійні столяри, які ходили до смт Шумська на будівельні роботи. Загалом селяни жили бідно. В Онишківцях був млин, який стояв на початку села. У 1927 році був спалений за дорученням пані Дембіцкої.

У 1939 році було організовано колгосп, жителів села примусили здати весь інвентар та коней. У роки війни усе забране в селян було частково повернуто. 1948 року створюється колгосп «Вільне життя».

У 1976 році в Онишківцях збудовано приміщення фельшерсько-акушерського пункту, де на даний час знаходиться ФАП, адмінприміщення, бібліотека. У 1967 році збудовано сільський клуб (в даний час не діючий). У 1969 році побудовано початкову школу, у 1990 добудовано дитячий садок, заклади об'єднані і функціонують як Онишковецький НВК.

Тернопільська обласна рада рішенням від 16 жовтня 1998 року внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів зміни, зокрема у Шумському районі утворила Онишковецьку сільраду з центром у селі Онишківці.

15 січня 2019 року громада парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці, колишньої УПЦ МП, перейшла до об'єднаної Помісної Української Православної Церкви[2].

Є церква Успіння Божої Матері (1993, мурована), «фігура» (1905).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988), встановлено 2 пам'ятні хрести.

Діють Онишковецький НВК, клуб, бібліотека, ФАП, торгівельний заклад.

В Онишківцях перебував Заблуда Анатолій Федорович (15 липня 1933 року, село Мартинківці, нині Городоцького району Хмельницької області) — український художник-графік, літератор.

• Мельник В., Уніят В. Онишківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 676. — ISBN 966-528-199-2.
• Черняк В. Село Онишківці: роки, долі, події… — Тернопіль, 1998.