Операція «Діп вотер»

Навчання проходили в зоні відповідальності Союзних військ в Південній Європі і проводились одним з підпорядковуваних їм командувань — Ударними військово-морськими силами НАТО в Південній Європі (STRIKFORSOUTH) під керівництвом американського віце-адмірала Чарльза Брауна, який також командував Шостим флотом США[2][3]. В цілому в операції «Діп вотер» взяли участь 96 кораблів[4].

За сценарієм операції, сили НАТО захищали Дарданелли від радянського вторгнення в цілях запобігання введенню радянського Чорноморського флоту до Середземного моря[1]. Враховуючи величезну кількісну перевагу сил Радянського Союзу і Варшавського договору, НАТО прийняло концепцію «ядерної парасольки» для захисту Західної Європи від радянського наземного вторгнення[5][6][7][8]. У зв'язку з цим, операція почалася з імітації атомного авіаудару в районі Галліполі (Туреччина) 25 вересня 1957 року.

Операція «Діп вотер» завершилася 29 вересня 1957 року висадкою в затоці Сарос біля Галліполі 8 тисяч американських морських піхотинців з 38 десантних кораблів, очолюваних кораблем USS Pocono[2][3][4][9]. Основним підрозділом американської морської піхоти був посилений 6-й полк під командуванням полковника Остіна Шофнера. Під час операції 3-й батальйон 6-го полку став першим американським підрозділом, що брав участь у вертолітній десантно-штурмовій операції («вертикальному охопленні») за кордоном. Це був також перший випадок, коли спеціальна група повітря-море-земля морської піхоти США використовувалась в навчаннях НАТО[10][11].

На всіх етапах операції «Діп вотер» повітряну підтримку надавали авіаносці Шостого флоту США[2][3]. В ході навчань над спеціальною десантною групою НАТО протягом трьох днів з боку Болгарії неодноразово пролітав неопізнаний двомоторний реактивний бомбардувальник Ту-16, що змусило адмірала Брауна наказати двом реактивним винищувачам FJ-3 перехопити його[3][12].

Віце-адмірал Браун підвів підсумки операції «Діп вотер», зазначивши: «Якби я був росіянами, я б забирався геть звідти (з Дарданелл), якщо б почалася війна. З тим, що ми маємо, ми можемо зробити з них мавпяче м'ясо»[16]. Операція «Діп вотер» проходила в рамках серії одночасних навчань НАТО, що проводились восени 1957 року та були наймасштабнішими військовими зусиллями НАТО на сьогоднішній день, із залученням більш ніж 250 тисяч чоловік, 300 кораблів і 1500 літаків, відправлених з Норвегії до Туреччини[2][17].

Іншими навчаннями 1957 року були операція «Страйкбек», зосереджена на східно-атлантичному/північноєвропейському флангу НАТО; операція «Каунтер панч» за участю Союзних військ в Центральній Європі на європейському материку; операція «Стенд фьорм» в протоці Ла-Манш; операція «Сі вотч» — навчання з супроводу конвою в північній частині Атлантичного океану; і операція «Фенд офф»/«Фішплей» — протичовнові навчання в районі між Гренландією, Ісландією та Великою Британією («GIUK-прохід»)[2][3][4][18][19][20][21].