Операція «Катапульта»

Вранці 3 липня всі кораблі, які перебували в Портсмуті і Плімуті, були раптово атаковані британськими морськими піхотинцями. Серйозний опір вчинили лише екіпажі підводного човна «Сюркуф» та есмінця «Містраль». Загинув французький мічман, британський офіцер та два матроси.

Деякі із захоплених кораблів увійшли до складу «Вільної Франції», інші були укомплектовані англійськими, голландськими та польськими екіпажами. Крім того, британці захопили транспортні кораблі тоннажем 450 000 т.

В Александрії ситуація розвивалась більш дружелюбно, чому сприяли добрі стосунки між британським адміралом Ендрю Каннінгемом і французьким командувачем Рене Годфруа. Каннінгемом не дозволив французьким кораблям покинути порт, але й вогонь відкривати не став.

У результаті французи зняли замки з гармат та здати їх на зберігання у своє консульство в Каїрі, а також здали паливо та боєголовки торпед. Британці у свою чергу зобов'язались не здійснювати спроб захопити французькі кораблі. Екіпажі отримали право сходити на берег.

Після повної окупації Франції та затоплення французького флоту в Тулоні у 1942 році французькі кораблі почали воювати на стороні Шарля де Голля.

Найкривавіші події відбулись 3 липня в порту Мерс-ель-Кебір. Вранці З'єднання H підійшло до порту. Британці передали французам ультиматум з вимогою, щоб французькі кораблі були або переведені в британські порти (що суперечило умовам перемир'я з Німеччиною та Італією), або переведені у французькі порти Вест-Індії, або затоплені. В іншому випадку британці обіцяли застосувати силу. Тоді ж британці за допомогою торпедоносців «Фейрі Сордфіш» встановили магнітні міни в гавані порту, щоб французькі кораблі не могли вийти в море. При цьому один винищувач прикриття був збитий французьким літаком.

Адмірал Женсуль відкинув ультиматум, заявивши, що відповідно до наказу Дарлана може затопити кораблі лише у випадку загрози захоплення їх німцями, тому французи будуть битись.

О 16:54 Сомервіль віддав наказ відкрити вогонь. З повітря його коригували літаки. Французи почали виходи в море і відкрили вогонь у відповідь. Першим був пошкоджений лінкор «Дюнкерк», в який влучили чотири 381-мм снаряди. Йому прошило машинне відділення, котли і позбавило подачі енергії на башти.

«Бретань» вибухнув після серії попадань — 200-метровий факел вогню було видно на десятки кілометрів. «Прованс» викинувся на берег, прийнявши тонни води.

Лише «Страсбургу» та 8 есмінцям вдалось вирватись під прикриттям диму і незважаючи на атаки торпедоносців, дістатись до Тулона.

У підсумку 1 297 французів загинуло, 350 було поранено. 1 лінкор пішов під воду, 2 вийшли з ладу. Втрати британців були непорівнянні: загинуло 2 пілоти, 6 літаків було збито. Оскільки пошкодження «Дюнкерка» могли бути усунені протягом короткого часу, 6 липня була проведена повторна атака, яка вивела лінкор з ладу.

Британське керівництво вирішило у вересні провести десантну операцію у французькій колонії Дакар. Метою операції була доставка на берег Шарля де Голля, який став за кілька днів до капітуляції Франції заступником міністра оборони і не визнав перемир'я з Німеччиною.

За підтримки британської влади була створена організація, що отримала назву «Вільна Франція». Передбачалося, що жителі французької колонії перейдуть на сторону де Голля, повставши проти уряду Петена. Однак нічого подібного не сталося. Коли 23 вересня англійські кораблі з'явилися поблизу Дакара, їх очікував суворий прийом. Висаджені в місті парламентарі були заарештовані, а по англійських кораблях з берега був відкритий вогонь.

Наступного дня розгорівся бій, в ході якого англійський лінкор «Барем» був пошкоджений снарядами від берегових батарей, а «Резолюшн» торпедований французьким підводним човном.

Але лінкор «Рішельє» був пошкоджений торпедою, згодом в нього влучили 381-мм снаряди, а потім стався вибух снаряду в башті головного калібру. Пошкодження були не дуже значні, але корабель був виведений з ладу до 1943 року, коли він вирушив на ремонт у США.

Британський флот змушений був відступити, не досягши мети операції, хоча французький лінкор був нейтралізований.

На 3 липня планувалась атака по французьких кораблях, які перебували в порту Пуент-а-Пітр, але вона була скасована в останню мить через втручання президента США Франкліна Рузвельта.