Орлове (Мелітопольський район)

Орло́ве — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 1105 осіб. Орган місцевого самоврядування — Світлодолинська сільська рада.

село Орлове
Країна  Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський район
Рада Світлодолинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA23080270070080098
Облікова картка Орлове 
Основні дані
Засноване 1805 (217 років)
Населення 1105
Площа 3.24 км²
Густота населення 341.05 осіб/км²
Поштовий індекс 72341
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 47°04′15″ пн. ш. 35°35′38″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 27 м
Водойми р. Курушан
Відстань до
обласного центру		 122 км
Відстань до
районного центру		 41.8 км
Місцева влада
Адреса ради 72340, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Світлодолинське, вул. Гагаріна, 33
Сільський голова Пейчев Павло Іванович
Карта
Орлове
Орлове
Мапа

 Орлове у Вікісховищі

Орлове майже вдвічі крупніше Світлодолинського, сільраді якого воно підпорядковане, і є найбільшим у Мелітопольському районі селом, яке не має власної сільради.

Географія

Село Орлове розташоване на лівому березі річки Курушан, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Курошани (Токмацький район). Село витягнуто вздовж річки на 8 км.

Відстань до райцентру становить близько 42 км і проходить автошляхом Т 0401.

Історія

Село Орлове включає в себе 4 колишніх менонітських колонії: Орлове (Orloff), Тіге (Tiege, східна частина нинішнього села), Блюменорт і Розенорт. Всі 4 колонії були засновані в 1805 році і названі на честь сіл Західної Пруссії. До 1871 року вони входили в Молочанський менонітський округ, потім — в Гальбштадтську (Молочанськ) волость Бердянського повіту.

В Орловому працювали майстерня сільськогосподарської техніки Я. Классена, оцтовий завод, торгова лавка братів Реймер. Діяла школа (з 1844 року), центральне училище (1860), середнє жіноче училище (1908), школа. З 1910 року в селі діяла приватна лікарня.

У Тіге працював оцтовий завод братів Реймер. З 1881 року діяло училище для глухонімих.

В Орловому проходили 1-й Загальний менонітський конгрес (14-18 серпня 1917) і конгрес менонітів України (18-21 серпня 1918).

У 1922—1924 роках в Орловому знаходилося Центральне правління Союзу громадян голландського походження.

В 1928 році в селі були організовані колгоспи «Дружба» та «Надія».

У 1930-і роки населення Орлово і прилеглих сіл Тіге та Блюменорт зазнали масових політичних репресій[1].

25 вересня 1941 року, коли окупація Мелітопольського району німецькими військами стала неминуча, органи НКВД почали операцію з депортації етнічних німців і менонітів[2]. Меноніти Орловського сільради були зібрані на залізничній станції Ліхтенау і відправлені на Крайня Північ Росії або в Середню Азію. Коли на початку жовтня Орлове було зайнято німецькими військами, у селі залишилося тільки 12 менонітів.[3]

До війни в Орловому розташовувався будинок інвалідів для неповноцінних дітей. У листопаді 1941 року фашисти вивезли їх за село і розстріляли.[4]

У жовтні 1943 року Орлове було звільнено радянськими військами.

Незабаром після звільнення Тіге, Блюменорт і Розенорт були приєднані до Орлового, і в 1947 році Орловська сільрада вже складався з єдиного села.[5]

Сьогодення

Сучасне село Орлове займає територію всіх чотирьох поселень і має близько тисячі чоловік населення. В селі є школа, будинок культури з бібліотекою, фельдшерсько-акушерський пункт, церква Свідків Єгови, психоневрологічний інтернат. Обробку земель ведуть кілька фермерських господарств, сільгосппідприємців та підсобне господарство психоневрологічного інтернату.

26 грудня 2010 року у селі було освячено греко-католицьку церкву — першу церкву за часи існування села[6].

Пам'ятки

Біля села знаходиться балка Курушан, у якій на площі 3,5 га росте понад 100 видів рослин. З 1972 року балка є пам'ятником природи.[7]

Відомі люди
  • Корніс Йоганн Йоганнович (1789—1848) — землевласник, менонітський державний і суспільний діяч.[8]
  • Йоганн Янцен (1893—1967) — літератор, уродженець Орлового.[9] Автор оповідань «Frühlingsahnen» («Передчуття весни») і «Im Nebel» («В тумані»), написаних в стилі імпресіонізму, лауреат Горьківської премії (Харків, початок 1930-х років).[10]
  • Н. О. Гора — доярка колгоспу ім. Карла Маркса, кавалер двох орденів Леніна.[11]
Лікарня. Початок XX століття Менонітська церква. 1905 Сільське свято біля Центрального училища. 1910 Центральна вулиця. 1918 Сільське свято. 1918

Примітки
  1. Ремпель А. Я. Жить стало лучше… //Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 83-88
  2. melitopol.ru. Історія регіону. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  3. Molotschna Historical Atlas / Helmut T. Huebert — Springfield Publishers of Winnipeg, Manitoba, Canada, +2003
  4. Борис Михайлов. «Мелітополь: природа, археологія, історія» Архівовано 28 грудня 2011 у Wayback Machine.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. / Українське відавноцтво Політичної літератури, 1947.
  6. Освячено нову церкву Різдва св. Івана Хрестителя у с. Орлове Мелітопольського р-ну Запорізької області
  7. zabor.zp.ua
  8. Німці Росії
  9. Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  10. Anti-Menno: Introduction to Early Soviet -Mennonite Literature (1920—1940) / Harry Loewen, The University of Winnipeg
  11. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. / Ін.-т історії АН УРСР-К .: Глав.ред. Української Рад. Енциклопедії, 1981 г. 728 с. Архівовано 17 березня 2012 у Wayback Machine.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.