Орлівщина

Орлі́вщина — село в Україні, Новомосковському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 4730 осіб. Орган місцевого самоврядування — Орлівщинська сільська рада.

село Орлівщина
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Новомосковський район
Рада Орлівщинська сільська рада
Облікова картка Орлівщина 
Основні дані
Засноване До 1765 р.
Населення 4 730
Поштовий індекс 51215
Телефонний код +380 5693
Географічні дані
Географічні координати 48°38′44″ пн. ш. 35°19′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 60 м
Місцева влада
Адреса ради 51215, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Орлівщина, вул. Покровська, 1, тел. 5-21-37 0675668615
Сільський голова Самарський Віктор Якович
Карта
Орлівщина
Орлівщина
Мапа

 Орлівщина у Вікісховищі

Географія

Село Орлівщина знаходиться на лівому березі річки Самара, вище за течією на відстані 3 км розташований смт Черкаське, нижче за течією примикає смт Меліоративне, на протилежному березі — місто Новомосковськ. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходить залізниця, платформа 156 км.

Історія

Орлов Кут лежав біля Самарського козачого Пустинно-Миколаївського монастиря. Вже у 1675 році Орлів Кут був відомий «по всему степу Самарскому, по всемъ маетностямъ бритайскимъ и орельскимъ, Бахмутскимъ и Кальміусскимъ». Тут був притулок для відвідувачів монастиря. У монастирі була козацька лікарня.

У 1735 році в Орловому Куті, Орлівщині постійно мешкало понад 40 сімей українців. Кошовий отаман дозволив Самарському монастирю мати 100 підданих селян в Орловщині та на другій стороні — 50 селян у Чернечому. Так вільних людей оселяли й забезпечували тут вимагаючи від них поза власним господарством, служби у монастирській козачій лікарні. Часто запорожці віднімали захоплених татарами руських людей у присамарських, привовчанських і присолонських степах і відводили їх до Самарського монастиря, де люди відновлювали сили. Таким героєм був отаман Опанасій Федорович Ковпак, який не раз брав у полон татар, турків і ногайців і відводив їх до Самарського монастиря. Мешканці Орлівщини мали глядіти полонених.

Запорозька школа музики та співи

1770 році в Орловий Кут з Січі була переведена школа вокальної музики та церковного співу. Це було зроблено за розпорядженням Коша для підняття церковного читання і співу на Запоріжжі у сімейному центрі козацтва. Щоб «в школі практическі приучить молодих казаків, хлопців, к церковному співу, образовать із них отличних чтеців і співців для всіх вновь відкриваємих церков і приходів запорозького краю».

Вважається що дієвою особою школи був колишній дячок Святопокровської церкви Переяслава Михайло Кафізма, улюбленець кошового отамана Калнишевського. Його було переведено у 1766 році Глібовим з Переяслава до Єлисаветграда на співочу посаду капельмейстера.

1778 і 1779 у Самарській паланці на шляху з Криму на Кальміус перебули осінь, зиму і весну кримські греки.

За царату Орлівщина належала до Новомосковського повіту у 1-у благочинському окрузі.

Покровська церква

У 1780 році настоятель Самарського монастиря ієромонах Феофан обчислив населення в окрузі та попрохав азовського губернатора Черткова влаштувати церкву Покрова Божої Матері (Покровська церква) у Орлівщині. Він відділив 120 десятин землі для її побудови з монастирських дач. Так в Орловщині, Піщанці, Лозоватій (Лозова) і Хащевому було 150 дворів у яких було 963 душ. У своєму листі до архієпископа Слов'янського і Херсонського преосвященного Никифора азовський губернатор Чертков просить про закладення церкви у Орлівщині і зазначає, що ці села усі заселені українцями. Рішення про будівництво дерев'яної церкви було прийняте 19 грудня 1780 року у Слов'янській духовній Консисторії за кошти Самарського монастиря. 14 листопада 1782 катеринославський протоієрей Олексій Хандалєев провів перше богослужіння у Покровській церкві монастирської слободи Орлівщина.

1886 року за переписом у слободі мешкало 1984 осіб, що тримали 389 дворових господарств. Слобода входила до складу Знаменської волості Новомосковського повіту. Тут було православна церква і школа.

Населення у 1989 році приблизно нараховувало 5600 осіб.

Економіка
  • КСК «Нова Орлівщина».
  • ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика».
  • Кінний завод «Нова Орлівщина».
  • ТОВ Віста — виробник кондитерських виробів.[1]

Туризм та оздоровлення
  • Санаторій «Новомосковський».
  • База відпочинку «ГТК Самара».
  • Аквапарк на території бази «Росинка»

Місця в Орлівщині мальовничі, річка чистенька, вода корисна, ідеальні умови для відпочинку і оздоровлення.

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа I—III ст.

КЗ "Орлівщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів"

тел.

вул. Покровська, 18

httpp://orlivschool.dnepredu.com

ел. пошта: orlivzosh1-3st@gmail.com

  • Школа I—II ст.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.
  • КЗ ДНЗ «Веселка»

тел. 0671539338

вул. Покровська, 10

https://dnz.dnepredu.com/

Пам'ятки

Природно-заповідний фонд

Поблизу села розташовані регіональний ландшафтний парк «Самарські плавні» та ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Орлівщанські дубові насадження» і «Орлівщанські віковічні сосни».

Світлини
  • Трактор "Унiверсал - 2"
  • Братська могила радянських воїнів
  • Свято-Покровський храм
  • Дзвіниця на території храму

Посилання
  1. ВІСТА, ТОВ, Бізнес-Гід
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.