Ортинський Микола Гнатович
Микола Гна́тович Ортинський (*19 грудня 1914, Женишківці — †10 червня 1982, Ташкент) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу,[1] командир 321-го гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї гвардійської винищувально-протитанкової артилерійської бригади 47-ї армії Воронезького фронту, гвардії майор.
| Ортинський Микола Гнатович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження |
19 грудня 1914 Женишківці | |||||||||
| Смерть |
10 червня 1982 (67 років) Ташкент, Узбекистан | |||||||||
| Національність | українець | |||||||||
| Рід військ |
 артилерія
| |||||||||
| Роки служби | 1933—1958 (25 років) | |||||||||
| Звання |
 Майор | |||||||||
| Командування | 7-а артилерійська бригада, 47-а армія (СРСР), Воронезький фронт | |||||||||
| Війни / битви | радянсько-фінська війна 1939—1940 років, німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 19 грудня 1914 року у селі Женишківці (нині — Віньковецький район, Хмельницької області, Україна) в багатодітній сім'ї шевця, (був наймолодшою, 17-ю дитиною). Українець. Освіта — закінчив 7 класів, школу ФЗУ в Москві.
У Червоній Армії з 1933 року. У 1936 році закінчив артилерійське відділення Середньоазіатської вищої Червонопрапорної військової школи імені В. І. Леніна. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років.
Учасник Німецько-радянської війни з 1941 року. Член ВКП (б) з 1943 року. З березня 1943 року гвардії майор Ортинський був призначений командиром 321-го (з 29 вересня 1943 року — гвардійського) винищувально-протитанкового артилерійського полку 7-ї окремої гвардійської винищувально-протитанкової бригади РГК. За час бойових дій його полк не раз відзначався на багатьох ділянках фронту. У серпні 1943 року при відбитті танкової атаки Микола Ортинський був поранений.
В ніч на 30 вересня 1943 року полк Миколи Гнатовича під безперервним вогнем противника переправився на правий берег Дніпра в районі села Решетки Канівського району Черкаської області, де закріпився і забезпечив захист плацдарму, відбиваючи неодноразові атаки противника. 2-3 жовтня 1943 полк під командуванням Миколи Ортинський відбив 7 танкових атак противника і утримав плацдарм. При цьому ворог втратив 4 танки, в тому числі 3 «тигра».[1]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з противником і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії майору Миколі Гнатовичу Ортинському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2467).
Після війни продовжував службу у Збройних силах СРСР. У 1956 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу (КУОС). З 1958 року полковник Миколи Ортинський — в запасі. З 1964 року живе в Ташкенті.
Нагороди
Микола Гнатович був нагороджений:
Пам'ять
Похований Ортинський Микола Гнатович на Алеї Героїв Військового кладовища міста Ташкента. Почесний громадянин Ташкента.
Примітки
- Нагородний лист 249 стор. 376—377. Запис в базі даних № 150024401. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 18 лютого 2011.
Посилання
- Віньковецький район. Шановані ветерани[недоступне посилання з квітня 2019]
- Загальнодоступний електронний банк документів «Подвиг Народу» (рос.)
- Електронна бібліотека: «Люди та Книги» — Ортинський Микола Гнатович (рос.)
- Ортинський Микола Гнатович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 26 серпня 2014.