Оскар Прусський

Принц Оскар Карл Густав Адольф Прусський (нім. Oskar Karl Gustav Adolf Prinz von Preußen; 27 липня 1888, Потсдам — ​​27 грудня 1958, Мюнхен) — принц Прусський, п'ятий син німецького імператора Вільгельма II і імператриці Августи Вікторії. Генерал-майор вермахту (1 березня 1940) і 35-й герренмайстер ордена іоаннітів.

Оскар Прусський
нім. Oskar von Preußen
Ім'я при народженні нім. Oskar Karl Gustav Adolf von Preußen
Народився 27 липня 1888(1888-07-27)[1][2][…]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 27 січня 1958(1958-01-27)[1][2][…] (69 років)
Мюнхен, ФРН[1]
·рак шлунка
Поховання Баден-Вюртемберг
Країна  Німеччина
Місце проживання Villa Quandtd
Діяльність солдат, боєць Опору
Знання мов німецька[3]
Учасник Перша світова війна
Членство Corps Borussia Bonnd[4]
Титул принц
Військове звання  Генерал-майор
Партія Німецька національна народна партія
Рід Гогенцоллерни
Батько Вільгельм II Гогенцоллерн
Мати Августа-Вікторія
Брати, сестри Вікторія Луїза Прусська, Адальберт Фердинанд Прусський, Вільгельм III, Август Вільгельм Прусський, Йоахім Прусський і Айтель Фрідріх Прусський
У шлюбі з Countess Ina Marie von Bassewitzd
Діти Prince Wilhelm-Karl of Prussiad, Оскар Прусський (1915)[2], Burckhard Friedrich Max Werner Georg Prinz von Preußend[2] і Princess Herzeleide of Prussiad[2]
Нагороди
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Орден Святого Губерта
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Орден Вендської корони
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Орден Османие 1 ступеня
За поранення (нагрудний знак)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Герб

Біографія

Як і всі прусські принци навчався в Плені. Учасник Першої світової війни, в складі 7-го прусського гренадерського полку брав участь в бойових діях. Після війни був членом «Сталевого шолому» та інших військових організацій.

З 1927 року — герренмайстер ордена іоаннітів, на цій посаді і залишався до своєї смерті. Був політичним противником націонал-соціалізму. Зумів перешкодити спробам нацистів знищити орден. З 1932 року він став членом ради директорів Німецької національної народної партії.

Перед початком Другої світової війни призваний на службу в вермахт у званні оберста. З серпня 1939 до кінця лютого 1940 року - командир 230-го піхотного полку. З 1 березня 1940 року — в резерві фюрера. В травні 1940 року Гітлер заборонив, згідно Указу принців, подальше використання Оскара на діючій військовій службі, а 19 травня 1943 року — відправив у відставку разом із іншими представниками правлячих родів Німеччини.

Помер 27 січня 1958 року в Мюнхені від раку шлунка і був похований в замку Гогенцоллерн.

Сім'я
Принц Оскар з дружиною і дітьми (1925).

31 липня 1914 одружився з графинею Інною фон Бассевіц. Шлюб був морганатичним, тому діти (3 синів та одна дочка) спочатку не могли бути претендентами на прусський престол.

  • Оскар Вільгельм Карл Ганс Куно (12 липня 1915 — 5 вересня 1939) — обер-лейтенант резерву вермахту, загинув під час Польської кампанії.
  • Буркгард Фрідріх Макс Вернер Георг (8 січня 1917 — 12 серпня 1988)
  • Інна Марія Софія Шарлотта (25 грудня 1918 — 22 березня 1989)
  • Вільгельм Карл Адальберт Еріх Детлов (30 січня 1922 — 9 квітня 2007)

Нагороди[5]

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #101822340 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
  5. Handbuch über den Königlich Preußischen Hof und Staat. Deckersche Geheime Ober-Hofbuchdruckerei. 1918.
  6. Preußen von, Prinz, Oskar Karl Gustav Adolf - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 15 березня 2019.
  7. Harvard University (1907). Handbuch über den Königlich Preussischen Hof und Staat (English).

Джерела
  • Heinrich Freiherr von Massenbach: Die Hohenzollern einst und jetzt. Tradition und Leben Massenbach, Schleching 1994, ISBN 3-9800373-0-4.
  • Wolfgang Stribrny: Der Johanniterorden zwischen den zwei Weltkriegen. In: Wolfgang Stribrny: Der Johanniter-Orden und das Haus Hohenzollern.Niederweisel 2004 (= Heft 24 der Schriftenreihe des Hess. Genossenschaft des Johanniterordens, i. A. der Hess. Genoss. hrsg. von Otto Böcher)
  • Friedrich Wilhelm Prinz von Preußen: Gott schütze unser Vaterland.
  • Oskar, in: Internationales Biographisches Archiv 07/1958 vom 3. Februar 1958, im Munzinger-Archiv (Artikelanfang frei abrufbar)
  • Manfred Menger: Das Scheitern der Ambitionen des Herzogs Adolf Friedrich zu Mecklenburg auf den finnischen Königsthron im Jahre 1918. In: Finnland Studien III. Band 3. Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 2003, S. 121 f.
  • Anders Huldén: Finnlands deutsches Königsabenteuer 1918. Reinbek 1997. Herausgegeben von: Deutsch-Finnische Gesellschaft e.V. und erschienen bei: Traute Warnke Verlag, ISBN 3-980-15919-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.