Blücher (1937)

Для операції «Везерюбунг» були необхідні всі сили військово-морського флоту, тому Верховне головнокомандування Кріґсмаріне також включило «Блюхер» до списку учасників операції. З'єднання 5, до якого входили, окрім «Блюхера», важкий крейсер «Лютцов», легкий крейсер «Емден», декілька міноносців, 3 торпедних човни і 7 катерів, мало висадити десант, захопити столицю Норвегії та взяти в полон королівську сім'ю.

6 квітня 1940 року на борт крейсера «Блюхер» піднявся командувач групи «Осло» Оскар Кумметц і зробив його своїм флагманом. Корабель вирушив в Свінемюнде. На борту крейсера знаходились 830 військовослужбовців, з яких 600 складали частини 163-ї піхотної дивізії, а решта — службовці штабів та Гестапо. Також на борту перебували генерал-майори Енгельбрехт та Штуссман. Оскільки в погрібах боєзапасу знаходилась численна кількість навчальних снарядів, а часу на їхнє розвантаження не було, то у всіх штатних сховищах знаходились боєприпаси, заряди та патрони. Через нестачу місця під броньовою палубою всі армійські вантаж були розміщені прямо на верхній палубі.

7 квітня 1940 року «Блюхер» та «Емден» разом з декількома міноносцями залишили Свінемюнде та направились до Кілю, щоб зустрітись з рештою кораблів групи вторгнення. Звідти з'єднання рушило в напрямку норвелької столиці.

На шляху в Осло кораблі двічі були поміченими британськими субмаринами HMS Trition та HMS Sunfish. Першій вдалось вийти на торпедну атаку на «Блюхер», однак той благополучно ухилився віх торпеди. В ніч з 7 на 8 квітня ескадра увійшла до Осло-фіорду. При вході з'єднання було помічене норвельким патрульним кораблем, який був швидко захоплений міноносцем «Альбатрос».

Ескадрі необхідно було пройти близько 100 км по вузькому Осло-фіорду та подолати 2 укріпрайони, до складу яких входили по батареї важкої артилерії та декілька більш легких артилерійських батарей. Після входження кораблів до фіорду у ньому відключили навігаційні вогні, через що швидкість кораблів складала 7 вузлів. У найбільш вузькому місці (1200—1400 м, судохідно до 700 м) розташовувалась фортеця ХІХ ст. Оскарборг озброєна трьома 280-мм гарматами, батареєю 150-мм гармат (усі 1893 року виготовлення компанії Krupp).

«Блюхер» на шляху до Норвегії. Вид з крейсера «Емден»

Схема руху крейсера у Осло-фіорді

Загибель крейсера «Блюхер»

Якір «Блюхера» в Осло

Комендант фортеці Оскарборг, полковник Біргер Еріксен самостійно наказав відкрити вогонь по кораблях на відстані 1700 м. Через малу ширину протоки весь вогонь спрямували на «Блюхер», у який попали 2 набої 280-мм гармат. Перший залп 280-мм гармат пошкодив командний пункт зенітної артилерії. З двох бортів крейсера розпочалась безладна стрільба по сторонах із зенітної артилерії, через що від вібрації було затруднене прицілювання головним калібром по фортеці. Другий 280-мм набій потрапив у ангар літаків, де розпочалась пожежа і почали вибухати боєприпаси, що там зберігались для десанту. З 600 м з берега вдарила батарея 150-мм гармат і з 25 пострілів 15 набоїв пошкодили артилерію правого борту, центральну частину крейсера. «Блюхер» почав розвертатись і отримав два торпедних влучання, від яких через малу ширину фіорду вночі неможливо було ухилитись. Торпеди потрапили у машинне відділення, пошкодивши водонепроникні перебірки. Через відсутність електропостачання не працювали помпи. Командування перейняв «Лютцов», намагаючись подавити вогонь батарей (отримав 3 влучання).

В результаті влучань по кораблю в центральній частині корабля спалахнула пожежа через детонацію боєприпасів на борту крейсера. За борт намагались викинути боєприпаси десанту, якими заповнили палуби корабля. Корабель втратив хід, а після серйозного вибуху в погребі 105-мм боєприпасів поширення води по відсіках стало неконтрольованим, різко збільшуючи крен корабля. Біля 7 години капітан «Блюхера» наказав покинути крейсер, однак з одного борту шлюпки вже було неможливо спустити, не вистачало рятувальних жилетів, плотів для десанту. Близько 7:30 палаючий «Блюхер» перевернувся на бік і став повільно занурюватись у воду носом вперед. Крейсер затонув на глибині 90 м; після занурення, за свідченнями очевидців, пролунало декілька підводних вибухів.

Загибель крейсера «Блюхер» була найбільшою втратою збройних сил Третього Рейху під час захоплення Норвегії. Втрати оцінюють від 125 моряків і 195 десантників до 600 загиблих моряків і солдатів. З крейсера вдалось врятувати 38 офіцерів, 985 матросів та 538 солдат та офіцерів армії.

1953 року з корабля було піднято гвинти та два якорі, а з 1963 року неоднократно пропонувалось підняти корабель, однак це так і не було здійснено.

У 1996 році з решток крейсера було відкачано близько 1600 т машинної оливи. Тоді ж було піднято літак Arado Ar 196, виставлений у музеї міста Ставангер.