Особняк Чаєва (Санкт-Петербург)

Володимир Петрович Апи́шков був військовим інженером. У свій час (1901 року) він закінчив Миколаївську військово-інженерну академію. Але не припиняв самоосвіту і до 1905 року відвідував архітектурний клас Петербурзької художньої академії. Того ж 1905 року він оприлюднив монографію «Рациональное в новейшей архитектуре», котру розглядають зараз як маніфест архітектури сецесії.

Невдовзі він перейшов і до архітектурної практики, коли 1906 року отримав замову на проект особняка для Чаєва С.Н., заможного чиновника-залізничника, що став директором Товариства залізничників. Капітали Сергій Чаєв отримав під час будівництва Трассибірської залізниці. Особняк вибудували в період 1906—1907 рр. Твір Апишкова сподобався володарям і вони продовжили співпрацю з архітектором. Так, той же Апишков вибудував для родини Чаєва новий особняк, але в стилі неокласицизму на Кам'яному острові в 1913—1914 рр. у Санкт-Петербурзі.

1917 року Сергій Чаєв став міністром шляхів сполучення в уряді Денікіна. 1920 року він емігрував до Франції і мешкав в передмісті Парижа Медоні.

Матеріали, використані архітектором при будівництві особняка С. Чаєва, ті ж, що й при будівництві особняка Матильди Кшесінської — сіра цегла, кольорові кахлі, сірий гранит, контрасти оголених стін і тинькування. При цьому компактне розташування архітектурних об'ємів зовсім не нагадувало подібне в маєтку М. Кшесінської, що волала мати і невеличкий садок та парковий павільйон, вбудований в декоративну огорожу.

Особливістю фасадів особняка С. Чаєва була скульптура. Апишков знався на старій петербурзькій архітектурі, тому використовував різні стилістики. Так, на фасадах споруди розмістили копії рельєфів, що походили з афінського Акрополя з греками-вершниками. До міфології відсилав і рельєф з викраденням жінки-лапифянки (з племені лапифів). Перегони колісниць — сюжет ще одного рельєфу, що прикрасив дворовий фасад.

Найбільше стилістику сецесії являла жіноча скульптура над напівциркульним вікном головного фасаду (нині знищена і не відновлена). Стилістика віденського сецесіону притаманна і фасаду зимового саду — жіночі маски, потрійні борозни, рослинні орнаменти тощо. Окрасою фасадів були різноманітні вікна, розташовані доволі виважено з характерними ознаками модерну.

Інтер'єри маєтку теж мали різну стилістику. Зали прикрашали ліпленим декором, люстрами. Колишні вітальня та будуар господині мали декор в стилі короля Луї XVI, а спальня в стилі ампір.

Арх. Апишков В.П. Особняк С.Н. Чаєва, поземний план, 1906 р.

Проект майбутнього будинку для себе пан Чаєв С. замовив військовому інженерові та архітекторові Апишкову Володимиру Петровичу (1871-1939). Практично це була перша замова для приватної особи, котру виконав Апишков. Тому напружив власні здібності і створив надзвичайний план і проект. Апишков знав про вимоги замовника, тому проект передбачав наявність двох поверхів, компактність самої споруди і зимовий сад. Умовою замовників була відсутність довгих і темних коридорів. Тому архітектор наважився в центрі споруди створити двоярусну ротонду за типом атріума. Атріуму додавали світла і дзеркала, розташовані на його стелі.

Апишков створив три круглі об'єми, що були розташовані діагонально. Ця діагональ і утворювала головну вісь споруди. Навколо неї і були розташовані приміщення володаря та всі допоміжні.

Порівняння плану будинку Чаєва з іншими планами доби сецесії переконливо довело, що подібного плану не було ні в архітектурі Російсьої імперії, ні в аналогів в архітектурі закордонній. Споруда мала всефасадність, тобно оригінально декорованими були всі фасади особняка. При цьому зберігався розподіл на головний (вуличний) фасад та приватну її частину, де головувала напівротонда зимового саду.

Особняк С.Н. Чаєва, північний фасад с зимовим садом фото 1908 р.

• 
  Особняк С. Чаєва, Санкт-Петербург, фото 1908 р.
• 
  Арх. Апишков В.П. Особняк Чаєва, план, третій поверх 1906 р.
• 
  Арх. Апишков В.П. Особняк Чаєва С., атріум з дзеркалами на стелі, фото 1908 р.

1912 року Сергій Чаєв продав особняк на тодішній Лицейській вулиці в стилі модерн. Володарями були підприємці Лентуловський П.Н., Соловйов Н. В., та ін.

В період володарювання Соловйова до споруди створили прибудову до бічного фасаду за проектом архітектора Федора Лідваля. Прибудова нічого суттєвого не міняла, а слугувала лише для збільшення приміщень першого поверху, тобто Ф. Лідваль не був ні автором оригінального плану особняка С. Чаєва, ні його будівничим, позаяк працював у дещо іншій стилістиці.

1919 року особняк був націоналізований та переданий Пункту охорони материнства та дитинства. 1935 року тут розмістили другий медичний заклад - стоматологічну поліклініку. Ця поліклініка працювала і в період війни 1941-1945 рр. Стоматологічна поліклініка працює в помешканні і на початку XXI ст.

• Архітектура модерну
• Особняк Кшесінської (Санкт-Петербург)

• ж. Зодчий. - 1908. - № 48. - C. 440, 441 (Дом-особняк С. Н. Чаева в С.-Петербурге)
• Кириков, Борис Михайлович «Архитектура петербургского модерна. Особняки и доходные дома» / Борис Кириков. — [Изд. 4-е, с измен.]. — Санкт-Петербург: Коло, 2012. — 576с.: ил.
• http://kannelura.info/?p=16032 (план споруди особняка)