Лідваль Федір Іванович

Федір Іванович Лідва́ль (справжнє ім'я — Йоган-Фрідріх; нар. 1 червня 1870, Санкт-Петербург — пом. 14 березня 1945, Стокгольм) — російський і шведський архітектор; академік архітектури з 1909 року, член Петербурзької академії мистецтв.

Лідваль Федір Іванович
швед. Fredrik Lidvall
Народження 20 травня (1 червня) 1870[1]
Смерть 14 березня 1945(1945-03-14)[2][3] (74 роки)° геморагічний інсульт
Поховання Стокгольм
Країна
(підданство)		  Російська імперія
 Швеція
Навчання Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1896)
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Астрахань, Київ, Харків і Стокгольм
Архітектурний стиль модерн і російський неокласицизмd
Найважливіші споруди прибутковий будинок Лідвальd, Hotel Astoriad і Tolstoy Housed
 Лідваль Федір Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 травня [1 червня] 1870(18700601) року у місті Санкт-Петербурзі в шведській сім'ї, яка оселилася в Російській імперії в середині XIX століття. Упродовж 1888–1890 років навчався в Училищі технічного ма­­лювання барона Олександра Штігліца; упродовж 1890–1896 років — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв (з них у 1894–1896 роках в майстерні Леонтія Бенуа). За проект виставкової зали здобув звання художника-архітектора.

Протягом 1910–1917 років викладав на архітектурному факультеті Санкт-Петербурзького жіночого політехнічного інституту, був членом низки конкурсних комісій. З 1918 року жив у Стокгольмі, куди роком раніше виїхала його сім'я. З 1921 року і до смерті співпрацював з архітектурним бюро Альбіна Старка, одного із самих відомих шведських архітекторів того часу. Помер у Стокгольмі 14 березня 1945 року від крововиливу у мозок. Похований у Стокгольмі на Юрсхольмському цвинтарі[4].

Архітектурна діяльність

Був одним із про­­відних майстрів модерну та модер­нізації історичних стилів. Більшість спо­­руд за його проектами зведено наприкінці XIX — на початку XX століття, зокрема у Санкт-Петербурзі:

  • будинок-готель М. Александрова в Апрак­сіному провулку, № 6 (1902—1903);
  • прибуткові будинки:
    • І.-А. Лідваль на Кам'яноострівському проспек­ті, № 1–3 (1904, відтоді отримав широке визнання; для матері ви­­конав також реконструкцію при­­буткового будинку на вулиці Великій Мор­ській, № 27);
    • шведської церкви святої Ка­­терини на вулиці Малій Конюшенній, № 3 (1904—1905; при ній у 1882 році він закінчив початкову школу);
    • Мельцерів на вулиці Ве­ликій Конюшенній, № 19 (1904—1905);
    • О. Лібих на вулиці Моховій, № 14 (1905—1906);
    • М. Толстого на Набережній Фон­­танки, № 54 (1910—1912);
    • на Лісовому проспекті, № 20 (1910—1911) ;
  • особняк на Лісовому проспекті, № 21 Емануіла Нобеля (1910—1911);
  • будівлю Дру­­гого товариства взаємного кредиту на вулиці Са­­довій, № 34 (1907—1909);
  • будівлю Азовсько-Донського банку на вулиці Ве­­ликій Морській, № 3–5 (1908—1909, 1912—1913; золота медаль міської комісії за найкращий фасад);
  • готель «Асторія» на вулиці Великій Морській, № 39 (1911—1912).

Зді­­йснив реконструкцію санкт-пе­тер­бурзького готелю «Європейський» на вулиці Михайлівській, № 1 (1908—1910).

Апраскін провулок, № 6.
Кам'яноострівський проспект, № 1/3.
Мала Конюшенна, № 3.
Велика Конюшенна, № 19.
Набережна Фонтанки, № 54.

В Україні за його проектами споруджені:

будівля Азовсько-Донського банку в Харкові.
будівля Російського банку зовнішньої торгівлі у Києві.

Брав участь у конкурсі на проект залізничного вокзалу в Києві (1913, 2-а премія).

Вшанування
  • У санкт-петербурзькому Гранд Отелі Європа (колишній готель «Європейський») найшикарніший номер («президентський» люкс) має персональне ім'я «Лідваль»[5];
  • У Санкт-Петербурзі, в будинку на Кам'яноостровському проспекті № 1/3, де з 1904 по 1918 рік жив і працював архітектор, у 1995 році встановлено меморіальну дошку (граніт, бронза; архітектор Володимир Попов)[6].

Примітки
  1. Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
  2. Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
  3. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  4. Сидорчук И. В. Шведский период творчества архитектора Ф. И. Лидваля.(рос.)
  5. Петербургские постройки Фёдора Лидваля на stateyki.org.ua(рос.)
  6. Енциклопедія «Санкт-Петербург».(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.