Остани Ірану

Територія Ірану адміністративно поділяється на 31 провінцію, які мають назву остан (перс. استان‎ остан, множина استان‌ها останха). Кожним останом керує остандар (перс. استاندار‎), еквівалентом якого є посада генерал-губернатора[1], якого призначає Міністерство внутрішніх справ Ірану за узгодженням кабінету міністрів. Остандар управляє останом зі столиці остану — марказу (перс. مركز‎), який зазвичай є найбільшим містом провінції.

Остани Ірану
Держава  Іран
Кількість 31
 Остани Ірану у Вікісховищі

Сучасна історія
Карта Томсона адміністративного поділу Персії 1814 року

Згідно з Британською енциклопедією,[2] в 1908 році Персія мала 35 окремих адміністративних одиниць:

Провінції
  1. Арабістан і Бахтіярі
  2. Астарабад і Гурган
  3. Азербайджан
  4. Фарс
  5. Геррус
  6. Ґілян і Таліш
  7. Хамадан
  8. Ірак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан і Тузірхан]
  9. Ісфахан
  10. Кашан
  11. Казвін
  12. Керман і Балучістан
  13. Керманшах
  14. Камсех
  15. Хар
  16. Хорасан
  17. Кум
  18. Курдистан
  19. Лурестан і Буруджірд
  20. Мазандаран
  21. Мехавенд, Малаїр і Камерех
  22. Савах
  23. Самнан і Дамган
  24. Шахруд і Бостан
  25. Тегеран
  26. Зеренд і Багдаді Шахсевенс
Залежні території
  1. Асадабад
  2. Демавенд
  3. Фірузкух
  4. Джозенекан
  5. Кангавер
  6. Натанз
  7. Таром Улія
  8. Харакан

До 1950 року Іран був поділений на 12 останів: Ардалан, Азербайджан, Балучістан, Фарс, Ґілян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан і Мазандаран[3].

1950 року в Ірані відбулась реформа за якою утворилось 10 останів з підлеглими управами: Ґілян, Мазандеран, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, Ісфахан[3].

Від 1960 до 1981 управи одна за одною підняли свій статус до останів. Відтоді були створені ще декілька нових провінцій. Передостання реформа відбулась 2004 року, коли Хорасан був розділений на три нові остани[4]. 2010 рокуостан Альборз відділився від остану Тегеран.

Інформація
Поділ населення Ірану за останами
Внесок кожного остану в НВП

Теперішні остани
Остан Марказ (центр) Площа (км²)[5] Населення[6] Густота населення
(осіб/км²)		 кількість шахрестанів (областей) Примітки Мапа
АльборзКарадж5,8332,412,513413.64До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран.
АрдебільАрдебіль17,8001,248,48870.19До 1993 року Ардебіль був частиною Східного Азербайджану.[7]
Східний АзербайджанТебриз45,6503,724,62082.319
Західний АзербайджанУрмія37,4373,080,57678.814В часи династії Пахлаві місто Урмія мало назву Резаїє.[8]
БушерБушер22,7431,032,94945.49Спочатку був частиною провінції Фарс. До 1977 остан мав назву Хілідж-е Фарс (Перська затока).[3]
Чехармехаль і БахтиаріяШехре-Корд16,332895,26354.86До 1973 року був частиною остану Ісфахан[9].
ФарсШираз122,6084,596,65837.523
ҐілянРешт14,0422,480,874176.716
ГолестанГорган20,1951,777,01488.01131 травня 1997 року шахрестани Аліябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, Мінудашт і Торкаман були відділені від остану Мазандеран і увійшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба аюо Естарабад[3].
ХамаданХамадан19,3681,758,26890.88Спочатку був частиною Керманшаху[3].
ХормозганБендер-Аббас70,6691,578,18322.311Спочатку був частиною провінції Керман[3]. До 1977 називався Банадер ва Джазаєр-е Бахр-е Оман (Порти і Острови моря Оман)[3].
ІламІлам20,133557,59927.77Спочатку був частиною остану Керманшах[3].
ІсфаханІсфахан107,0294,879,31245.6211986 року деякі частини Центрального остану перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан[3].
КерманКерман180,8362,938,98816.314
КерманшахКерманшах24,9981,945,22777.813Від 1950 до 1979 року і сам остан і його столиця називались Керманшахан, а від 1979 до 1995 - Бахтаран[3].
Північний ХорасанБоджнурд28,434867,72730.5629 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4].
Хорасан-РезавіМешхед144,6815,994,40241.42929 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4].
Південний ХорасанБірджанд69,555662,5349.5829 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан[4].
ХузестанАхваз640554,345,60767.818
Кохгілує і БоєрахмедЯсудж15,504658,62942.55Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бовір Ахмаді і Кохкілує[3].
КурдистанСенендедж29,1371,493,64551.39Спочатку був частиною провінції Ґілян[3].
ЛурестанХорремабад28,2941,754,24362.09Спочатку був частиною остану Хузестан[3]
МеркезіЕрак29,1301,413,95948.510Спочатку був частиною Мазандерану[3]. 1986 року деякі частини перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан[3].
МазендеранСарі23,7013,073,943129.715
КазвінКазвін15,5491,201,56577.3531 грудня 1996 шахрестани Казвін і Такестан були відділені від остану Занджан і сформували Казвін[3].
КумКум11,5261,151,67299.91До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран[3].
СемнанСемнан97,491631,2186.54Спочатку був частиною остану Мазандеран[3]. У 1986 році деякі частини остану Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і Занджану[3].
Систан і БелуджистанЗахедан181,7852,534,32713.98До 1986 провінція називалась Балучестан і Сістан.[3]
Тегеран Тегеран18,81412,183,391647.613До 1986 остан Тегеран був частиною Марказі[3]
ЄздЯзд129,2851,074,4288.310Спочатку був частиною остану Ісфахан[9]. В 1986 частина провінції Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов від Хорасану до Язду[3].
ЗенджанЗенджан21,7731,015,73446.67Спочатку був частиною Ґіляну. 1986 року деякі частини Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і занджану[3].
Іран (загалом)Тегеран1,628,55475,149,66946.1342

Див. також

Примітки
  1. IRNA, Online Edition. Paris for further cultural cooperation with Iran. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 21 жовтня 2007.
  2. Persia entry in Encyclopaedia Britannica. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 15 травня 2015.
  3. Gwillim Law, Statoids website. Provinces of Iran. Процитовано 30 квітня 2006.
  4. Online edition, Al-Jazeera Satellite Network. Iran breaks up largest province. Архів оригіналу за 20 травня 2006. Процитовано 30 квітня 2006.
  5. Statistical Centre, Government of Iran. General Characteristics of Ostans according to their administrative divisions at the end of 1383 (2005 CE). Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 30 квітня 2006.
  6. Statistical Centre, Government of Iran. Selected Findings of the 2011 National Population and Housing Census, Table 13. Population by sex, residence status and province. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
  7. Chamber Society, Iranian. Ardabil Province. Процитовано 23 липня 2008.
  8. Urmia. Процитовано 23 липня 2008.
  9. Chahar Mahaal and Bakhtiari Province, Ostandarie. Chahar Mahaal and Bakhtiari Province. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 липня 2008.

Посилання
Офіційні вебсайти останів
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.