Адміністративний поділ Ірану

Іран адміністративно поділяється на провінції (перс. استان‎ — остан). На чолі кожного остану стоїть генерал-губернатор (перс. استاندار‎ — остандар). За часів монархії остандарів призначав шах, нині їх призначає Міністерство внутрішніх справ і затверджує президент.

Остани є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня, вони в свою чергу діляться на 324 шагрестани (перс. شهرستان‎). Наступним рівнем територіального поділу є бахши (перс. بخش‎), таких одиниць налічується більше як 740. Бахши діляться на дегестани.

Зміни в адміністративному поділі 1950–2010
Азербайджан
Адміністративний поділ Ірану в 1961

До 1950 року країна була розділена на 12 останів. У 1950-1960-х роках їх було 10. До середини 1970-х їх стало 23.

У 1979 остан Керманшах був перейменований в Бахтаран. У 1986 році Центральний остан був розділений на Тегеран та Марказі.

У 1990 остан Бахтаран був перейменований в Керманшах.

У 1993 з остану Східний Азербайджан був виділений остан Ардебіль.

У 1995 з остану Тегеран був виділений остан Кум.

У 1996 із Зенджану був виділений остан Казвін.

У 1997 з Мазендерану був виділений остан Ґолестан.

У 2004 найбільший остан Хорасан був розділений на три остани — Північний Хорасан, Хорасан-Резаві та Південний Хорасан. Невелика територія, що залишилася, була приєднана до остану Єзд.

23 червня 2010 року зі складу остану Тегеран виділений новий остан Альборз із центром у Кереджі[1].

Зараз розглядаються проєкти створення нових останів: Талиш (з Ґіляну і Ардебілю), Тебес (з Єзду), Середній Азербайджан (із Західного і Східного Азербайджану), Ердестан (з Ісфагану), поділу остану Систан і Белуджистан на остан Сістан і остан Белуджистан, Фарсу на Західний і Східний Фарс, а також створення столичного округу з Тегерана і інші проєкти.

Список останів
№Назва остануЦентрНаселення, тис. ос.[2]Площа, км²[2]Густота нас., ос./км²Шагрестани
01ТегеранТегеран13413,318814712,913
02КумКум1041,71152690,41
03МарказіЕрак1349,62913051,610
04КазвінКазвін1143,21554973,55
05ҐілянРешт2405,914042171,316
06АрдебільАрдебіль1225,31780068,89
07ЗенджанЗенджан964,62177344,37
08Східний АзербайджанТебриз3603,54565078,919
09Західний АзербайджанУрмія2873,53743776,814
10КурдистанСенендедж1439,52913749,49
11ХамаданХамадан1703,31936887,98
12КерманшахКерманшах1879,42499875,213
13ІламІлам545,82013327,17
14ЛурестанХорремабад1716,52829460,79
15ХузестанАхваз4275,06405566,718
16Чегармехаль і БахтиаріяШехре-Корд857,91633252,56
17Кохґілує і БоєрахмедЯсудж634,31550440,95
18БуширБушир886,32274339,09
19ФарсШираз4337,912260835,423
20ХормозґанБендер-Аббас1404,77066919,911
21Систан і БелуджистанЗахедан2406,718178513,28
22КерманКерман2652,418083614,714
23ЄздЄзд990,81292857,710
24ІсфаганІсфаган4559,310702942,621
25СемнанСемнан589,7974916,04
26МазендеранСарі2920,723701123,215
27ҐолестанҐорґан1617,02019580,111
28Північний ХорасанБоджнурд811,62843428,56
29Хорасан-РезавіМешхед5593,114468138,719
30Південний ХорасанБірджанд636,4695559,14
31АльборзКередж1 375 4505 8332364
Всього70 495 7821 628 55443,29324

Примітки
  1. Majlis extends term of councils, votes for new province (англ.). Tehran Times. 24.06.2010. Процитовано 23 січня 2012.
  2. Provinces of Iran (англ.)

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.