Горянський Володимир Вікторович

Володимир Горянський
Ім'я при народженні	Володимир Вікторович Горянський
Народився	24 лютого 1959 (62 роки); Кадіївка, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	УРСР; Україна
Діяльність	актор, кіноактор, ведучий
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1980 — донині
IMDb	nm10591281
	Нагороди та премії
	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Орден Дружби
	Заслужений артист України
	goryansky.com;
	Володимир Горянський у Вікісховищі

Володи́мир Ві́кторович Горя́нський (нар.24 лютого 1959; Кадіївка, Ворошиловградська область, УРСР) — український актор, телеведучий, артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист України, член Національної спілки театральних діячів України.

Життєпис

Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов (нині Кадіївка). В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище (зараз Дніпропетровський театрально-художній коледж), курс В. І. Ковалевського. В 1996 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), спеціальність «Організація і управління театрально-видовищними підприємствами».

Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.

Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.

Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».

Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.

У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».

З 11 жовтня 2015 року буде одним із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».

У 2015 році Володимир Горянський таємно одружився з Оленою Фейсою.[1]

Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[2]

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Портняжка — «Дерев'яний король» В. Зиміна (1989)
О'Брайєн — «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона (1990)
Другий кореспондент, він же Санітар — «Сьогодні я стану жінкою» Афанасія Салинського (1990)
Жора — «Дитина до листопада» Леоніда Жуховицького (1991)
Голутвін — «Я вам потрібен, панове!» за п'єсою Олександра Островського «На кожного мудреця доволі глупоти» (1991)
Клоун Гоша — «Таємниця новорічного листа» Д. Кісіна (1992)
Степан — «Чарівниця» Івана Карпенко-Карого (1993)
Гаспаров Ярослав — «Без…кінечна подорож» В. Іванова (1994)
Мітч — "Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса (1994)
Гітлер — «Майн Камфп, або Шкарпетки в кавоварці» Дьєрдя Таборі (1995)
Мессіра Ніча — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
Передонов — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
Вознесенський — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
Панталоне, перший радник — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
Людовико — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)
Герцог Болінброк — «Європа може зачекати!» за п'єсою Ежена Скріба «Склянка води» (1998)
Оттавіо — «Примхи Маріанни» Альфреда де Мюссе (1999)
Варравін, Полутатарінов — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)
Перший лікар — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)
Подкольосін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)
Актор — «Черга» Олександра Марданя (2006)
Деніел Джонсон — «Рожевий міст» за романом Роберта Джеймса Воллера «Мости округу Медісон» (2007)

Київський академічний драматичний театр на Подолі

Богдан — «Change, або Нас поміняли тілами» Андрія Курейчика (2007)

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2019	с	Великі Вуйки	Великі Вуйки	Василь Васильович Микитюк, голова села Великі Вуйки
2019	ф	11 дітей з Моршина	11 дітей з Моршина	Швіндель (професор)
2018	с	Сувенір з Одеси	Сувенир из Одессы	Зуєв
2018	с	Копи на роботі	Копи на роботі	головна роль
2017	с	Догори дриґом	Догори дриґом	Савелій Самойлович
2017	ф	DZIDZIO Контрабас	DZIDZIO Контрабас	бракон'єр
2015	ф	Полон	Captum	Терорист
2009	ф	Хочу дитину	Хочу ребёнка	Ілля Веселкін, батько Іллі, лікар
2007	ф	Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї	Очень новогоднее кино, или Ночь в музее	сторож
2006	с	Утьосов пісня завдовжки з життя	Утёсов. Песня длиною в жизнь	Пушок, суфлер
2004	ф	Залізна сотня	Залізна сотня	лектор
2004	ф	Путівник	Путеводитель
2003	ф	Цикута	Цикута
2003	ф	Снігова королева	Снежная королева	сніговик-священик
2002	ф	Попелюшка	Золушка	Астролог
2001	с	День народження Буржуя-2	День рождения Буржуя-2	Костя
2001	ф	Вечори на хуторі біля Диканьки	Вечера на хуторе близ Диканьки	Панас, козак
2000	ф	Нескорений	Нескорений	агент Пашкевич
2000	ф	Життя як цирк	Життя як цирк	Вікентій
1999	с	День народження Буржуя	День рождения Буржуя	Костя
1996	ф	Операція «Контракт»	Операція «Контракт»	Катерновський
1993	ф	Ніч питань	Ночь вопросов	Петро
1980	ф	У матросів немає питань	У матросов нет вопросов	епізодична роль (немає в титрах)

Нагороди

Зірка Володимира Горянського на Площі зірок в Києві. Відкрита 14 листопада 2015 р.

Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3][4]
Народний артист України (27 березня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня театру[5]
Заслужений артист України (20 лютого 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм[6]
Орден Дружби (Російська Федерація, 15 січня 2004) — за великий внесок у розвиток мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв'язків[7]
Лауреат премії «Людина року» в номінації «Актор року» в 2002, 2003 і 2005 роках
Лауреат премії «Колесо фортуни»
Кавалер орденів Св. Володимира IV ступеня^{[джерело?]}
14 листопада 2015 року в Києві на Площі зірок відкрито іменну зірку Володимира Горянського[8].

Примітки

Владимир Горянский тайно женился в США (рос.). Ivetta.ua. 5 лютого 2016.
Володимир Горянський - Я люблю свою країну.
Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Рибчинський отримав звання Героя України, Горянський — орден, а Міхалок та Dzidzio — звання заслужених артистів // Детектор Медіа, 24 серпня 2020
Указ Президента України від 27 березня 2008 року № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
Указ Президента України від 20 лютого 1998 року № 141/98 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»
Указ Президента Российской Федерации № 36 от 15 января 2004 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации граждан Украины»(рос.)
Відкриття «Площі зірок» (укр.). Агенство «Кримські новини». 14 листопада 2015. Процитовано 18 серпня 2021.

Посилання

Персональний сайт (рос.)
Володимир Горянський на сайті IMDb (англ.)
Володимир Горянський на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.)
Володимир Горянський. Інтерв'ю програмі «Кіно» на «5 каналі» (укр.)(рос.)
Володимир Горянський - Я люблю свою країну на YouTube

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Владимир Горянский тайно женился в США (рос.). Ivetta.ua. 5 лютого 2016.

[2] Володимир Горянський - Я люблю свою країну.

[3] Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

[4] Рибчинський отримав звання Героя України, Горянський — орден, а Міхалок та Dzidzio — звання заслужених артистів // Детектор Медіа, 24 серпня 2020

[5] Указ Президента України від 27 березня 2008 року № 269/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»

[6] Указ Президента України від 20 лютого 1998 року № 141/98 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»

[7] Указ Президента Российской Федерации № 36 от 15 января 2004 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации граждан Украины»(рос.)

[8] Відкриття «Площі зірок» (укр.). Агенство «Кримські новини». 14 листопада 2015. Процитовано 18 серпня 2021.