Острови Амамі

Острови Амамі (яп. 奄美群島 Amami-guntō[1]) — архіпелаг, який належить до островів Сацунан, групи островів у складі островів Рюкю на південному заході від острова Кюсю. Адміністративно підпорядковуються префектурі Каґосіма, Японія.

Острови Амамі
Карта
Географія
27°49′ пн. ш. 129°00′ сх. д.
Природоохоронна територія Національний парк Амамі Ґунто
Акваторія Тихий океан
Група островів Amami regiond
Площа 1030 км²
Найвища точка 694 м
Країна
 Японія
Адм. одиниця Префектура Каґосіма
Населення
Острови Амамі
Острови Амамі (Японія)
 Острови Амамі у Вікісховищі
Острови Амамі (1)

Назва

15 лютого 2010 року Інститут географії Японії та Берегова охорона Японії затвердили для використання назву 奄美群 (амамі-ґунто:) як назви цієї групи островів. До цього також використовувалася назва 奄美諸島 (амамі-сьото:)[2]. Назва «амамі» ймовірно має однакове походження з ім'ям Амамікю (яп. 阿摩美久), богині в релігії островів Рюкю.

Географія

Острови Амамі — вапнякові острови коралового походження, мають сумарну площу близько 1240,28 км². Найвища точка островів — гора Ювандаке висотою 694 м, яка розташована на острові Амамі-Осіма. Клімат вологий субтропічний («Cfa» за класифікацією кліматів Кеппена) з дуже теплим літом і теплою зимою. Опади залишаються високими протягом року, проте найбільше їх у травні, червні та вересні. Острови зазнають частої активності тайфунів.

Історія

Період Амамі

Жителі островів почали виробляти керамічні вироби 6000 років тому під впливом культури Дзьомон з острова Кюсю. Спочатку стиль був схожим на стиль основних островів Японії, але пізніше був розроблений власний стиль Амамі, відомий також як «нижній стиль Усукі».

У японській літературі острови вперше згадуються у VII столітті. Ніхон Сьокі містить записи 657 року, у якому згадуються Амамі-сіма (яп. 海見嶋, «острови Амамі») та Амамі-біто (яп. 阿麻弥人, «люди Амамі») у 682 році. Також у Ніхон Сьокі є згадка Амамі (яп. 菴美) у 699 році і Амамі (яп. 奄美) у 714 році. Усі ці згадки, ймовірно, стосуються сучасних островів Амамі. Десята кенто-сі-делегація (Японії до Китаю) подорожувала до Китаю династії Тан через острів Амамі-Осіма.

Цей ранній період також називають періодом Амамі (яп. 奄美世 Aman'yu).

Період Адзі

Сільське господарство на островах отримало розвиток у близько XII столітті, коли населення замість полювання перейшло до землеробства. Як і на островах Окінава, це дало можливість з'явитися дворянському класу адзі, які мешкали у замках ґусуку. Серед відомих ґусуку: замок Беру в Касарі, Амамі і замок Йононусі у Вадомарі. Сильніші адзі билися один з одним, щоб розширити свої володіння. Згідно з місцевим фольклором деякі члени родів Тайра, програвши у битві при Данноура у 1185 році, втекли на острів Амамі-Осіма. Історична достовірність цього невідома.

Цей період ґусуку інколи називається періодом Адзі (яп. 按司世 Ajin'yu).

Період Наха

З часом адзі Амамі були змушені сплачувати данину сильнішим державам, щоб зберігати самостійність. Згідно з рюкюськими записами адзі Амамі платили данину Ейсо, королю Тюдзана на Окінаві. Острови Окіноерабудзіма та Йорондзіма потрапили під контроль королівства Хокудзан з Окінави. Проте, оскільки на самій Окінаві все ще тривали часті громадянські війни, її королівства не могли контролювати північні острови Амамі. Адзі з Токуно та з північніших островів лише платили данину королівствам Окінави і продовжували зберігати незалежність. Після 1429 року Сьо Хасі об'єднав острови Окінава, заснувавши королівство Рюкю. Протягом 1430-х та 1440-х років королівство Рюкю розширило свої володіння і на острови Амамі[3]. До 1450 року армія Рюкю захопила усі острови Токара, за винятком острова Кікайдзіма, який був приєднаний у 1466 році[4]. Сацума-хан Японії спробував захопити острів Амамі-Осіма у 1493 році, проте зазнав поразки від Рюкю[3]. Впродовж XVI століття відбулося три повстання на острові Амамі-Осіма, які були придушені Рюкю: у 1536, 1537 і 1571 роках[3].

Цей період називається періодом Наха (яп. 那覇世 Nahan'yu), за назвою головного порту Рюкю.

Період Ямато

Прямий контроль Рюкю тривав впродовж близько 170 років. Торгівля з Китаєм династії Мін, яка процвітала у період Адзуті-Момояма, підштовхнула Сімадзу Тадацуне, правителя Сацума-хана на півдні Кюсю, вторгнутися у королівство Рюкю, щоб отримати контроль над судноплавними маршрутами між Японією та Китаєм. У квітні 1609 року Сімадзу почав завоювання королівства Рюкю. Спочатку був захоплений острів Амамі-Осіма, потім Токуно, Окіноерабу і врешті-решт сама Окінава. Сацума зустрів запеклий опір, проте зрештою переміг Рюкю, захопивши столицю Сюрі[5].

Рюкю поступилися островами Амамі на користь Сацума-хана у 1611 році. Сацума почав безпосередньо керувати островами з 1613 року, відправляючи своїх управлінців. Проте вони все ще номінально вважалися територією Рюкю, тому управлінці королівства Рюкю також відправлялися на острови. Формально контроль Сацуми над островами був визнаний сьоґунатом Едо у 1624 році.

У 1871 році, після реставрації Мейдзі, острови Амамі увійшли до складу провінції Осумі, а пізніше до префектури Каґосіма. Протягом Другої світової війни на островах Амамі перебувало понад 20 000 японських солдат, хоча за острови боїв не було і вони зазнали лише невеликих авіаударів.

Цей період до 1945 року називається періодом Ямото (яп. 大和世 Yamatun'yu), оскільки «ямато» — рюкюський екзонім Японії та японців.

Американський період

Після капітуляції Японії острови Амамі потрапили під прямий військовий контроль США, у американських документах вони згадуються як «Північні острови Рюкю» (англ. Northern Ryukyu Islands).

За Сан-Франциським мирним договором 1952 року острови Амамі розглядалися як частина островів Рюкю. Сполучені Штати повернули острови Токара Японії у лютому 1952 року, а острови Амамі 25 грудня 1953 року. Уряд США назвав це «різдвяним подарунком Японії». Хоча острови Амамі були повернуті Японії у 1953 році, Окінава залишалася під американським контролем до 1972 року.

Після повернення до Японії

У 2001 році відбувся невеликий морський конфлікт між Північною Кореєю та Японією, під час якого відбувся бій поблизу острова Амамі-Осіма, який закінчився перемогою Японії.

Список островів
ФотографіяНазваКандзіПлоща
[км²]		НаселенняНайвища точка
[м]		ГораКоординати
 Амамі-Осіма 奄美大島 504,88 73 000 712,35 Ювандаке 28°19′35″ пн. ш. 129°22′29″ сх. д.
 Кікайдзіма 喜界島 56,93 7 657 214,0 29°19′01″ пн. ш. 129°56′22″ сх. д.
 Какеромадзіма 加計呂麻島 77,39 1600 314 28°07′29″ пн. ш. 129°14′41″ сх. д.
 Йоросіма 与路島 9,35 140 297 Окатіяма 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д.
 Укедзіма 請島 13,35 200 400 Ояма 28°01′38″ пн. ш. 129°14′22″ сх. д.
 Токуносіма 徳之島 247,77 27 000 645 Інокавадаке 27°49′12″ пн. ш. 128°55′56″ сх. д.
 Окіноерабудзіма 沖永良部島 93,63 15 000 246,0 Ояма 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д.
 Йорондзіма 与論島 20,8 6 000 98 27°22′08″ пн. ш. 128°34′00″ сх. д.

Культура

Будучи частиною рюкюської культурної сфери, культура Амамі ближча до інших островів Рюкю, ніж до основних островів Японії. Проте історія цих островів відрізняється від історії Окінави також. Окінава, включно з островами Сакісіма, зазнавала сильного культурного впливу з Китаю, тоді як острови Амамі більше зазнавали такого впливу від Японії.

Мова

Ідіолекти, якими розмовляють на більшій частині островів Амамі, відомі як мова Амамі. Вона поділяється на декілька діалектів: кікайський, токуносімський, північноамамійський та південноамамійський. Діалекти, якими розмовляють на південних островах Окіноерабудзіма та Йорондзіма належать до куніґамської мови з північної частини острова Окінава.

Усі ці діалекти та мови належать до північнорюкюської групи рюкюських мов.

Регіон

Регіональним торговельним центром островів є місто Амамі на острові Амамі-Осіма.

Див. також

Примітки
  1. Назва Amami-guntō була затверджена 15 лютого 2010 року.『奄美群島』を決定地名に採用. Інститут географії Японії. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 листопада 2011. До цього також використовувалась інша назва, Amami shotō (奄美諸島).
  2. 『奄美群島』を決定地名に採用. Geospatial Information Agency of Japan. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 листопада 2011.
  3. Smits, Gregory (13 вересня 2010). Examining the Myth of Ryukyuan Pacifism. The Asia-Pacific Journal. с. 37-3-10.
  4. Turnbull, Stephen. The Samurai Capture a King: Okinawa 1609. Oxford: Osprey Publishing, 2009. 9.
  5. Turnbull, Stephen. The Samurai Capture a King: Okinawa 1609. Oxford: Osprey Publishing, 2009. 30-48.

Література
  • National Geospatial Intelligence Agency (NGIA). Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute. Prostar Publications (2005). ISBN 1577856511
  • Eldridge, Mark. The Return of the Amami Islands: The Reversion Movement and U.S.-Japan Relations. Levington Books (2004) ISBN 0739107100
  • Hellyer. Robert. Defining Engagement: Japan and Global Contexts, 1640—1868. Harvard University Press (2009) ISBN 0674035771
  • Turnbull, Stephen. The Most Daring Raid of the Samurai. Rosen Publishing Group (2011) ISBN 978-1-4488-1872-3

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.