Тайфун

Тайфу́н (англ. typhoon, від кит. 颱風 тай фенг — «великий вітер»[1][2]) — місцева назва тропічних циклонів у північно-західній частині Тихого океану[1][3], біля Філіппінських островів та в районі Південнокитайського моря[1], яке супроводжується зливами та стійкими вітрами з максимальною постійною швидкістю вітру, що перевищує 119 км/год у районі їх епіцентрів[3].

Зведена схема маршрутів тихоокеанських тайфунів в 1980—2005 рр.

Назва

Термін тайфун традиційно вживається щодо тропічних циклонів північно-західної частини Тихого океану (у північній частині, як і в північній Атлантиці, прийнятий термін ураган). Слово запозичене з англійської мови, де щодо його походження існують кілька версій:

  • від кит. 颱風, тай фен — «великий вітер»[1]; припускається вплив араб. طوفان‎, ṭufān[2][4];
  • від грец. τυφῶν («вихор, ураган»), Τυφῶν («Тифон»)[4];
  • від араб. طوفان‎, ṭufān, утвореного від дієслова طوفا («крутитися навколо»)[4][5], або від перс. توفان/طوفان‎, на яке могло вплинути грец. τυφῶν[6].

Виникнення

Тайфуни виникають через порушення стійкості пасатів. Вони рухаються по периферії тихоокеанського субтропічного антициклону спочатку на захід і південний захід. На широті близько 20—30° змінюють свій напрям на північний схід і досягають берегів Японії, Китаю, Кореї. Інколи, трансформуючись у позатропічні циклони, досягають Камчатки. Спостерігаються також аномальні траєкторії проходження тайфунів, які круто піднімаються на північ. У середньому на рік буває 20—25 тайфунів, найчастіше у серпні—вересні. Для тайфунів характерні сильні вітри та катастрофічні зливи, що спричинюють значні руйнування на суходолі й хвилювання на морі[1].

Імена останніх, найбільш потужних, тайфунів Сенді, Ерл, Катріна, Патрісія вирішено тимчасово не використовувати.

Джерела
  1. Прох Л. 3. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — С. Тайфун.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Дмитро Сергійович Бірюков, Юрій Миколайович Скалецький, Олег Іліодорович Насвіт, Потапенко В’ячеслав Георгійович. Глобальні тенденції загроз природного і техногенного характеру та їхніх соціально-економічних наслідків // Стратегічні пріоритети. — 2011. — № 1. — С. 38.
  4. Online Etymology Dictionary: «typhoon»
  5. The Compact Edition of the Oxford English Dictionary, Volume II, page 559, «Typhoon». Oxford University Press, 1971.
  6. The Arabic Contributions to the English Language: An Historical Dictionary by Garland Hampton Cannon and Alan S. Kaye considers typhoon «a special case, transmitted by Cantonese, from Arabic, but ultimately deriving from Greek. […] The Chinese applied the [Greek] concept to a rather different wind […]»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.