Острозька ординація
Острозька ординація, Острозький майорат (пол. Ordynacja ostrogska), рідше Дубенська ординація — неподільність земель, які належали князям Острозьким, встановлена Янушем Васильовичем Острозьким (*1554 — †1620) і затверджена у 1609 році Сеймом Речі Посполитої. До складу Острозького майорату входило 24 міста і 600 сіл. Проіснувала до 7 грудня 1753 року.
Історія
У 1609 році краківський каштелян князь Януш Острозький отримав дозвіл на заснування ординації з метою неподільності власної спадщини. Тим самим дозволом на території Острозької ординації встановлювалося земське право[1].
Згідно із заповітом Януша Васильовича, Острозький майорат мав перейти в спадщину до старшого сина Олександра Янушовича Заславського (*1581 — †1629) і його дружини Евфрузини Янушівни Острозької (*1605) й далі передаватися старшому в родині наступнику чоловічої статі. У разі припинення роду Заславських, Острозький майорат повинен був перейти до лицарів Мальтійського ордену[2]. Проте останній Острозький ординат Санґушко Януш Олександр за підмовою Авґуста Чорторийського роздарував Острозький майорат, що було оформлено Кольбушівською трансакцією від 7 грудня 1753 року. Дана подія стала потрясінням для Речі Посполитої і викликала суперечки. Конфлікт між магнатською групою «Фамілія» та королівським двором призвів до збройного протистояння, великий коронний гетьман Ян Клеменс Браницький захопив і утримував найбільший замок ординації — Дубенський. Януша Олександра Санґушка хотіли визнати в судовому порядку неправомочним. Нарешті 1766 року Сейм дав офіційну згоду на розформування Острозького майорату, за умови відрахування з тих маєтностей 300 тис. золотих річно до державної скарбниці на утримання війська Речі Посполитої[3]. У 1775 році за рахунок частини цієї суми було задоволено і претензії мальтійців: 120 тисяч річно передбачалося на утримання командорства і преора в Речі Посполитій, четверту частину цієї суми відраховувалося на Мальту. В 1788 році Сейм ухвалив інакший розподіл 300 тис. золотих[1].
Акт Острозької ординації
Акт острозької ординації, який зберігається в Дрезденському архіві, було опубліковано відносно недавно; довгий час він ніколи не використовувався у працях. Це - реєстр гарнізону, військового і захисного озброєння та амуніції. Документ складено на чотирьох картах сіруватого кольору, формату А-4, поміщених у багатосторінковому акті. Підписаний він шефом Дубенського гарнізону, полковником Дортманом, який ймовірно, і є автором цього інвентарю (реєстру), на що вказує подібність стилю і почерку, підписів під рештою джерела.
Військо
За статутом Острозького майорату, ординат зобов'язувався утримувати в бойовому порядку усі замки на території майорату, виставляти в разі потреби «острозьку міліцію» — 300 осіб, за пізнішими даними — 6000 вояків і користуватися гербом князів Острозьких-Заславських.
Крім Острозького, ще чотири майорати утримували військо на потребу Речі Посполитої: Замойський[4], Слуцький, Клецький i Олицький[5]. Вояки отримували платню зі скарбниці ордината і підпорядковувалися йому безпосередньо[6]. Єнджей Китович так змалював військо Острозького майорату часів князя Януша Олександра Санґушка:
Ostrogskiej albo dubieńskiej ordynacji piechota chodziła w prostych botach chłopskich z podkówkami i odarto; dragonia dubieńska noszona była porządnie, jako zawsze na oczach książęcia ordynata zostająca, który że miał upodobanie w dawaniu ognia, przeto była w nim doskonale wyćwiczona. Albowiem książę ordynat dzień w dzień lusztykujący z gościami i domowymi, raz po raz wychodził do niej na galerią, sam ją do ognia musztrując; trzymał duży kielich w ręku z winem, komenderując dragonią językiem niemieckim według zwyczaju powszechnego: «Macht ajch fertych, szlacht an, fajer», a gdy dragonia dała za tym słowem ognia, on wtenczas duszkiem wlał w siebie kielich wina.
Комендант Дубенського замку мав ранг полковника. Військо складалося з кінноти («золотих» гусарів, «срібних» панцерних, «легких» волохів і липок) і піхоти[7].
1651 року військо Острозького майорату брало участь у битві під Берестечком. 1683 року в обороні Відня.
Острозькі ординати
Інвентар
Арсенал Корвергрун - 15 Флінти - 78 Пістолети - 15 Багнети - 78 Барабани - 4 Палаші - 53 Пищалі - 4 Пантронташ - 77
Інвентар арсеналу Дубенської фортеці, разом з мідними і залізними гарматами, усією амуніцією, інструментами, що належить до фортифікації написано 2 січня 1759 року.
"АМУНІЦІЯ АРТИЛЕРІЇ" Гармати мідні - всього 5, Картеч - 368, Гармати залізні - 15, Стара хоругва, Гаківниці на лафетах - 2, без осади - 16, Шкіряні патрони і в них патронів - 1198, Порох гарматний, гарматні кулі, олов'яні, рушничні - 2100, Карабінів нових - 181, Гранати скляні, залізні - 571, Багнетів - 137, Форма до куль - 6, Пістолетів - 37.
Примітки
- Tadeusz Czacki. O litewskich i polskich prawach, o ich duchu, źródłach, związku i o rzeczach zawartych w pierwszem Statucie dla Litwy 1529 roku wydanem (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- The Knights Hospitallers in Poland Архівовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine. (англ.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Ostrogska ordynacja // Encyklopedia Gutenberga (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Як і Острозький майорат «на потребу Корони».
- «На потребу Литви».
- Ordynacje // Zygmunt Gloger. Encyklopedia staropolska (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Jędrzej Kitowicz. Opis obyczajów za panowania Augusta III (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
Джерела та література
1. П. М. Кулаковський. Острозька ординація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 687. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
2. О.Батюшков П.Н.Волынь. С-Перетбург. - 1888.с.174.
3.Ostroźska ordynacja//Wielka ilustrowana Encyklopedia Powszechna. Т.XII.Optymacji do Polowanie. -Kraków,1932. - s.41 -(2)
Бібліографія та посилання
- Akta publiczne do interessu ordynacyi Ostrogskiey należące. 1754. (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Mowa J. O. Xcia Jmci Kajetana Sołtyka Biskupa Krakowskiego, Xiążęcia Siewierskiego na Seymie Ordynaryinym Warszawskim miana dnia 28. 9bris 1766. (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Kopia Listu Ciekawego Od pewnego Przyiaciela pisanego przy kommunikowanym Remanifeśćie od Xiążęcia JMći Sanguszka Marszałka Nadwornego Litewskiego, względem podzieloney Ordynacyi Ostrog. w Grodzie Warszawskim uczynionym (пол.) (Перевірено 24 жовтня 2012)
- Tadeusz Czacki. O litewskich i polskich prawach, o ich duchu, źródłach, związku i o rzeczach zawartych w pierwszem Statucie dla Litwy 1529 roku wydanem (пол.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Валентин Жаронкін. Ординатська спадщина князів Заславських (Перевірено 2 червня 2012)
- Darius von Güttner Sporzynski. The Knights Hospitallers in Poland (англ.) (Перевірено 2 червня 2012)
- Петро Кулаковський. Острозька ординація // Острозька академія XVI—XVII ст. Енциклопедичне видання (Перевірено 2 червня 2012)
- Віктор Атаманенко. Системний підхід у вивченні волинських латифундій XVI — першої половини XVII ст. // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. — 2006. Вип. 7. — С. 238—254. (Перевірено 2 червня 2012)
- Наталя Яковенко, Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна, Київ 2008, ISBN 966-8978-14-5