Отто Макс Йоганнес Йекель
Отто Макс Йоганнес Йекель | |
---|---|
нім. Otto Jaekel | |
| |
Народився |
21 лютого 1863[1][2] або 22 лютого 1863[3] Нова Суль, Новосольський повіт, Любуське воєводство, Польща |
Помер |
6 березня 1929[3][4][2] (66 років) Пекін, Республіка Китай |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | Німеччина |
Діяльність | вчений |
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Науковий ступінь | докторський ступінь[3] |
Знання мов | німецька |
Заклад | Віденський університет, Грайфсвальдський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Музей природознавства в Берліні |
Членство | Леопольдина, Палеонтологічне товариство, Російська академія наук, Corps Guestfalia Greifswaldd і Corps Lusatia Breslaud |
Отто Макс Йоганнес Єкель (нім. Otto Max Johannes Jaekel; 1863—1927) — німецький геолог і палеонтолог, засновник Німецького палеонтологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1911).[5][6]
Автор майже 200 статей і монографій.
Біографія
Народився 21 лютого 1863 року в місті Нойзальц-на-Одері Прусської Сілезії (нині Нова Суль, Польща).
Отримав якісну освіту в гімназії Лігніці (нині Легниця, Польща), яку він закінчив у 1883 році. Навчання продовжив в Бреслауському університеті (1883—1885), а закінчив у Мюнхенському університеті (1885—1886). У числі його викладачів були геолог К. Ремер і палеонтолог К. Ціттель. Під керівництвом останнього в 1889 році Йекель захистив докторську дисертацію з палеонтології — «Neue Rekonstruction von Pleuracanthus sessilis Tord. sp. und Polyacrodus Hauffianus E. Fraaś» в Мюнхенському університеті.
Наукову кар'єру Отто Єкель розпочав асистентом в Інституті геології і палеонтології Страсбурзького університету (1887—1889). Після стажування в Лондоні, у 1890 році він отримав посаду приват-доцента в Берлінському університеті. З 1894 року був екстраординарним професором Інституту геології і палеонтології, одночасно був хранителем університетського музею. У 1906 році він покинув Берлін і став працювати професором в Грайфсвальдському університеті, де до 1928 року очолював кафедру палеонтології, читав лекції та займався науковими дослідженнями.
9 листопада 1911 року кандидатуру Отто Єкеля представили для обрання членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук з розряду фізичного Фізико-математичного відділення. 10 грудня цього ж року він був затверджений у цьому званні загальними зборами Академії.
У 1912 році з ініціативи Отто Єкеля в Грайфсвальді було створено Німецьке палеонтологічне товариство; важливу роль у популяризації досягнень палеонтологів з різних країн світу зіграв друкований орган Товариства «Palấontologische Zeitschrift». Наукові заслуги вченого були відзначені Геологічним товариством Лондона, членом-кореспондентом якого він був обраний у 1926 році.
У 1928 році Отто Макс Йоганнес Єкель вийшов на пенсію і прийняв запрошення китайського Національного університету Сунь Ятсена в Гуанчжоу, зайняти посаду професора палеонтології і організувати при університеті палеонтологічний і геологічний інститути. На початку 1929 року вчений, будучи у Пекіні, куди він приїхав для участі у з'їзді Геологічного товариства Китаю, раптово захворів і незабаром помер 6 березня 1929 року від запалення легенів у німецькому госпіталі Пекіну.
Примітки
- Jaekel, Otto // http://runeberg.org/nfcp/0390.html — 1924. — Т. 36.
- Абель О. Otto Jaekel (21. Februar 1863–6. März 1929.) // Palaeobiologica: Archiv für die Erforschung des Lebens der Vorzeit und seiner Geschichte — 1929. — Т. 2, вип. 4-5. — С. 143–186.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11705898X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Йекель (Иекель) Отто Макс Йоганнес (Йоханнес) − Otto Max Johannes Jaekel
- Йекель Отто Макс Йоганнес
Література
- Іноземні члени Російської академії наук XVIII—XXI ст.: Геологія і гірські науки. / Відп. редактор І. Г. Малахова. 2012 ISBN 978-5-904509-08-8 (ел. версія).
Посилання
- Jaekel Otto(англ.)