Отто фон Лоссов

Генерал-лейтенант фон Лоссов (1922).

Представник дворянського роду, син ландрата Оскара фон Лоссова. Навчався в баварському кадетському корпусі і в 1886 році вступив на службу в гвардійський піхотний полк Баварської армії. В 1892 році був призначений ад'ютантом окружного командування в Розенгаймі. У 1895-98 роках навчався у військовій академії, в 1899 році був відряджений для проходження служби в генеральному штабі, в 1900 році перейшов на посаду ад'ютанта 2-ї Східноазіатської піхотної бригади і брав участь в придушенні Боксерського повстання.

У 1901 році Лоссов повернувся до Баварії, в 1902-04 роках служив при генеральному штабі 1-го армійського корпусу. Наступні 2 роки Лоссов служив командиром роти в своєму полку, а потім повернувся на службу в генеральний штаб. В 1908 році був направлений на службу в генштаб в Берліні. З 1911 року служив військовим радником при генеральному штабі турецької армії і брав участь в Балканських війнах.

У Першу світову війну Лоссов очолив генеральний штаб 1-го резервного корпусу на Західному фронті, потім служив військовим аташе в союзницькій Туреччині. Після війни Лоссов служив в рейхсвері і командував піхотною школою в Мюнхені. З 1 січня 1923 року — командувач 7-м військовим округом. Підтримував тісні зв'язки з генеральним комісаром Густавом фон Каром, відкрито симпатизував Адольфу Гітлеру і НСДАП.

Імперський уряд Веймарської республіки доручив Лоссову закрити заборонену ним газету Völkischer Beobachter, але Лоссов не виконав наказ, за ​​що Ганс фон Зект запропонував йому подати у відставку. Лоссов відмовився піти у відставку добровільно, і 20 березня 1924 року втратив всі посади за рішенням Фрідріха Еберта та Зекта.

В ході Пивного путчу 8 листопада 1923 року Лоссов був затриманий Гітлером в «Бюргербройкеллер» разом з Густавом фон Каром і начальником баварської поліції Гансом фон Зайсером.

Після виходу на пенсію в 1924 році, Лоссов на деякий час виїхав до Туреччини, а потім повернувся в Мюнхен, де і помер 25 листопада 1938 року.

• Фенріх портупеї (21 липня 1886)
• Другий лейтенант (9 березня 1888)
• Перший лейтенант (20 червня 1896)
• Гауптман (28 жовтня 1902)
• Майор без патенту (9 березня 1908)
  • 7 березня 1909 року отримав патент.
• Оберстлейтенант (26 січня 1914; патент від 1 жовтня 1913)
• Оберст (30 листопада 1914)
• Генерал-майор без патенту (14 грудня 1917)
  • Пізніше отримав патент від 12 або 19 квітня 1916 року.
• Генерал-лейтенант (1 липня 1921)

• Китайська медаль в бронзі
• Орден «За заслуги» (Баварія)
  • 4-го класу з мечами
  • 3-го класу з короною
  • офіцерський хрест з мечами і короною (11 вересня 1914)
  • 2-го класу з мечами (2 серпня 1919)
• Орден Франциска I, лицарський хрест 2-го класу (Королівство Обох Сицилій) — вручений королем у вигнанні Франциском II в замку Гаратсгаузен.
• Орден Вранішнього Сонця 2-го класу (Японська імперія)
• Орден Червоного орла
  • 4-го класу
  • 2-го класу з мечами і короною
• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу
• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Орден військових заслуг (Іспанія) 1-го класу, білий дивізіон
• Медаль принца-регента Леопольда II (Бельгія; 1909)
• Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 року; 1910)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний кинджал для офіцерів (Османська імперія)
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Орден «Османіє» (Османська імперія)
• Орден Меджида (Османська імперія)
• Золота медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою
• Бюст, виконаний Георгом Кольбе (1917)
• Пам'ятна медаль золотого весілля
• Медаль кронпринца Рупрехта в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Бюст, виконаний Арно Брекером (1935)

• Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867—1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989. ISBN 3-406-10490-8. S. 514.

• Біографія(нім.)
• Біографія(нім.)
• Біографія (нім.)
• Біографія (нім.)