Отто цу Штольберг-Верніґероде

Граф (з 1890 року — імперський князь) Отто цу Штольберг-Верніґероде (нім. Otto Graf (Reichsfürst) zu Stolberg-Wernigerode; нар. 30 жовтня 1837 — пом. 19 листопада 1896) — представник німецького аристократичного роду Штольбергів, німецький політик часів Німецької імперії та перший віце-канцлер Німеччини.

Отто цу Штольберг-Верніґероде
нім. Otto zu Stolberg-Wernigerode
Народився 30 жовтня 1837(1837-10-30)[1][2]
Гедерн, Веттерау, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер 19 листопада 1896(1896-11-19)[1][2] (59 років)
Вернігеродський замок, Вернігероде, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Поховання
 : 
Країна  Німеччина
Діяльність дипломат, політик
Знання мов німецька
Титул граф і Фюрст
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd, member of the Prussian House of Lordsd, ambassador of the German Reichd, Oberpräsidentd і Список віцеканцлерів Німеччини
Партія Вільна консервативна партія
Рід Штольберги
Батько Hermann Stolberg-Wernigeroded
Мати Emma Gräfin zu Erbach-Fürstenaud[2]
Брати, сестри Eleonore of Stolberg-Wernigeroded
У шлюбі з Anna Reuss of Köstritzd
Діти Christian Ernst zu Stolberg-Wernigeroded, Фрідріх Вільгельм Генріх Принц Штолберг-Вернігероде, Hermann Graf zu Stolberg-Wernigeroded[2], Elisabeth Prinzessin zu Stolberg-Wernigeroded[2], Heinrich Prinz zu Stolberg-Wernigeroded[2], Marie Prinzessin zu Stolberg-Wernigeroded[2] і Emma Prinzessin zu Stolberg-Wernigeroded[2]
Нагороди
Пам'ятна медаль за війну 1864 року проти Данії
Залізний хрест 2-го класу для некомбатантів
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден дома Гогенцоллернів
Орден Чорного орла

Життєпис

В 1867-73 рр. був обер-президентом прусської провінції Ганновер. В 1867 році став членом установчого рейхстагу, з 1871 по 1878 рр. — німецького рейхстагу; належав до імперської партії. З 1858 був спадковим членом палати панів, в 1872-76 і 1893 рр. її президентом. З 1876 по 1878 німецький посол у Відні.

В липні 1878 року призначений прусським державним міністром і першим віце-канцлером Німецької імперії; на цій посаді він тримав себе досить незалежно від Бісмарка і внаслідок незгод з ним в 1881 вийшов у відставку. У 1884-88 рр. був міністром прусського королівського двору. У 1890 рому за ним визнано право на князівський титул, який раніше належав одній згаслої гілки роду Штольбергів.

Характерним прикладом грюндерского романтизму є перебудований віце-канцлером родовий Верніґеродський замок в Саксонії.

Нагороди

Література
  • Konrad Breitenborn:
    • Im Dienste Bismarcks – Die politische Karriere des Grafen Otto zu Stollberg-Wernigerode, Verlag der Nation, ISBN 978-3373003946
    • Fürst Otto zu Stolberg-Wernigerode: Schloßherr – Diplomat – Politiker, 1996, ISBN 9783929330700
  • Штольберг-Вернигероде // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118618555 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.