Фрідріх Вільгельм Генріх, принц Штольберг-Вернігероде

Князь Фрідріх Вільгельм Генріх цу Штольберґ-Верніґероде (нім. Friedrich Wilhelm Heinrich Prinz zu Stolberg-Wernigerode) (23 липня 1870, Ганновер — †23 січня 1931, Познань) — був німецьким дипломатом, послом Німецькій імперії у Відні (Австрія) (1919-1920).

Фрідріх Вільгельм Генріх, принц Штольберг-Вернігероде
Народився 23 липня 1870(1870-07-23)[1][2]
Ганновер, Королівство Пруссія
Помер 23 січня 1931(1931-01-23)[1][2] (60 років)
Ганновер, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх
Поховання
 : 
Країна  Німеччина
Діяльність дипломат
Знання мов німецька
Посада ambassador of Germany to Austriad
Батько Отто цу Штольберг-Верніґероде
Мати Anna Reuss of Köstritzd
Брати, сестри Christian Ernst zu Stolberg-Wernigeroded
У шлюбі з Elisabeth Prinzessin von Erbach-Schönbergd
Діти Ludwig-Christian Otto Gustav Alexander Romanus Prinz zu Stolberg-Wernigeroded[2] і Anna Gräfin zu Stolberg-Wernigeroded[2]
Нагороди

Життєпис

Вільгельм Штольберґ-Верніґероде став доктором юриспруденції та отримавши ступінь доктора він вступив на дипломатичну служби Німеччини. Спочатку він був третім секретарем посольства Німеччини в Петербурзі, потім керував справами у Люксембурзі, а потім другим секретарем посольства Німеччини в Лондоні. З 1908 р. — радник посольства та перший секретар посольства Німеччини в Римі[3], з 1911 р. обіймав цю посаду в посольстві Німеччини у Відні. У 1919 та 1920 роках був послом у Німецькій імперії у Відні (Австрія).

24 липня 1918 року у німецькому посольстві у Відні провів обмін ратифікаційними грамотами у справі Берестейського мирного договору з послом Української Держави у Відні Вячеславом Ліпінським[4].

Вільгельм фон Штольберґ-Верніґероде був протестантом. Помер у Познані у віці шістдесяти років у 1931 році. Його могила знаходиться на родинному кладовищі в замку Вернігероде.

Сім'я

Вільгельм Штольберг-Верніґероде був третім сином графа Отто цу Штольберґ-Верніґероде (1837—1896) та принцеси Анни Елізабет Рейс Кьостриц (1837—1907). З моменту свого народження він мав титул графа з титулом Ерлаухт, а з 1890 року, коли батька імператором Вільгельмом II було підвищено до звання принца, титул князя з титулом Дурклаухта. 10 січня 1910 року він одружився з принцесою Елізабет (Едда) Ербах-Шенберг (1883—1966), донькою принца Густава Ернста цу Ербаха-Шенберга (1840—1908) та принцеси Марі Каролін фон Баттенберг (1852—1923) у замку Шенберг. У цьому шлюбі народилися син Людвіг-Крістіан (1910—1945) та дочка Анна (1912—1914). Людвіг-Крістіан одружився з Анною, райхсграфинею Шліц фон Герц у 1937 році, яка народила йому чотирьох дітей.

Посилання
  • Wilhelm Herse: Otto Fürst zu Stolberg-Wernigerode. In: Mitteldeutsche Lebensbilder. 1. Band: Lebensbilder des 19. Jahrhunderts. Selbstverlag der Historischen Kommission, Magdeburg 1926.
  • Konrad Breitenborn: Graf Otto zu Stolberg-Wernigerode. Deutscher Standesherr und Politiker der Bismarckzeit. Ausgewählte Dokumente. Verlag Jüttners Buchhandlung, Wernigerode 1993, ISBN 3-910157-01-7.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117267783 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Stolberg-Wernigerode, Friedrich Wilhelm Heinrich Prinz
  4. Грамота Гетьмана Всієї України видана на підставі ухвали Ради Міністрів про ратифікацію Мирового Договору України з Німеччиною.— Київ: Видання «Державного Вісника», 1918 року.— С. 32.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.