Очанка
Очанка (Euphrasia) — рід рослин родини вовчкові. Очанки поширені у Євразії, Австралазії, Північній Америці, на заході Південної Америки й у північно-західній Африці.
Очанка | |
---|---|
Euphrasia officinalis — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Вовчкові (Orobanchaceae) |
Триба: | Rhinantheae |
Рід: | Очанка (Euphrasia) L. |
Види | |
Див.текст | |
Вікісховище: Euphrasia |
Ботанічний опис
Представники роду — однорічні, зрідка багаторічні рослини висотою 10–30 см. Паразитують на коренях трав, особливо на коренях злаків.
Стебло у верхній частині розгалужене.
Листки супротивні, яйцеподібні, зубчасті.
Квітки білі, поодинокі, пазушні. Тичинок 4. Приквітки з 4–7 остисто-загостреними зубцями з кожного боку.
Види
Рід налічує 241 вид.[1] Поширені по цілому світі. В Україні зростають[2][3]:
- Euphrasia hirtella — очанка шорсткувата
- Euphrasia liburnica — очанка хорватська
- Euphrasia minima — очанка найменша
- Euphrasia nemorosa (у т. ч. Euphrasia coerulea) — очанка гайова
- Euphrasia officinalis (у т. ч. Euphrasia montana, Euphrasia rostkoviana) — очанка лучна
- Euphrasia parviflora — очанка дрібноцвіта
- Euphrasia pectinata — очанка гребеняста
- Euphrasia picta — очанка барвиста
- Euphrasia salisburgensis — очанка зальцбурзька
- Euphrasia stricta — очанка випрямлена
- Euphrasia tatrae — очанка татранська
- Euphrasia taurica — очанка кримська
Деякі інші види:
Примітки
- Euphrasia: інформація на сайті The Plant List
- Euphrasia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Euphrasia. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 17.09.2021.
Джерела
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.