ПУ-12М6

ПУ-12М6 (Індекс ГРАУ9С482М6) — російський пересувний пункт управління підрозділів ППО (батарейний командирський пункт). Є продовженням сімейства рухомих пунктів управління ПУ-12.

9С482М6 (9С482М7)
в дужках вказані характеристики 9С482М7
Основні характеристики
Класифікація:Рухомий пункт управління
Виробник:
Бойова маса, т:13,2
Екіпаж, чол:4
Цілі, що приймаються:до 99
Цілі, що супроводжуються:5..7 (до 9)
Зона знімання координат повітряних цілей, км:100
Споживана потужність, кВт:1
Час безперервної роботи, год:24
Час виходу в робочий режим апаратури зв'язку та передачі інформації, хв:не більше 3
Час виходу в робочий режим апаратури навігації, хв:не більше 13
Кількість джерел РЛІ, що підключаються
Первинних:1
Вторинних:Відсутні
(2 + 1 СВЦ «Тор-М1» або 1РЛ144М1 «Тунгуска-М1»)
Швидкість обміну інформацією
Фазової модуляції, біт/с:234 (468)
Частотної модуляції, біт/с:Немає (1200)
Біімпульсного кодування, біт/с:Немає (2400)
Дальність передачі
по радіостанціях, км:до 25 (до 40)
по кабелю, км:до 15
Шасі
Тип:БТР-80
Броня:протикульова
Модель двигуна:КамАЗ-7403
Потужність двигуна, к.с.:260
Колісна формула:8х8/4
Тип підвіски:індивідуальна торсіонна
Швидкість по шосе, км/год:80
Швидкість по ґрунтовій дорозі, км/год:20..40
Швидкість на плаву, км/год:9
Запас ходу, км:500..600

Опис конструкції

ПУ-12М6 забезпечує управління засобами ППО ближньої та середньої дальності, в число яких входять бойові машини ЗРК 9К31 «Стріла-1», 9К31 «Стріла-10С», 9К33М3 «Оса-АКМ», а також ЗСУ-23-4 «Шилка». Крім того ПУ-12М6 може сполучатися з однією РЛС, що має аналоговий вихід[1].

У приладовий склад машини входить наступна апаратура[1]:

  1. Апаратура навігації і орієнтування;
  2. АСПДУ (автоматична система передачі даних удосконалена);
  3. Засоби сполучення з РЛС;
  4. Обладнання зв'язку;
  5. Прилади нічного бачення;
  6. Комплекс обладнання щодо оповіщення про радіаційне та хімічне зараження місцевості;
  7. Комплект запасних частин.

У перелік основних можливостей ПУ-12М6 входять[1]:

  1. Можливість роботи по 5 радіо і 5 телефонних каналах;
  2. Сполучення РЛС з аналоговим виходом;
  3. Обмін РЛІ з вогневими засобами;
  4. Висока перешкодостійкість;
  5. Можливість роботи від різних джерел живлення;
  6. Раннє оповіщення про низьколітаючі повітряні цілі;
  7. Отримання інформації про статус підлеглих вогневих засобів;
  8. Видача адресних цілевказівок.

Модифікації

9С482М7 (ПУ-12М7)

Перший дослідний зразок машини 9С482М7 був продемонстрований у 2007 році на міжнародній авіакосмічній виставці МАКС-2007 в Жуковському. ПУ-12М7 є наступною модифікацією пересувного пункту управління ПУ-12М6. Основною відмінністю від базового варіанту є наявність більш сучасного устаткування, що дозволяє більш ефективно вирішувати бойові завдання[1].

Завдяки новому приладовому складу була збільшена дальність передачі інформації по радіоканалу до 40 км, а також з'явилася можливість сполучення з РЛС по телекодовому каналу для отримання інформації про повітряну обстановку[1].
Виготовляється на ВАТ «Радіозавод» (Пенза).

Примітки

  1. ПУ-12 семейство подвижных пунктов управления средствами ПВО (рос.). Оружие России. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.